Moge.

Авжеж що може, так само як слова больніца та наскі, чисто українське слово, аж запахом українських шараварів чути від слова "хамити"! Вам не чутно?
Аж таке українське, що до пори УРСР з 1917 нієдиної згадки цього слова, а у словниках до періоду УРСР так і поготів! То мабуть глупі укладачі українських словників недогледіли, а мудрі комуністи як до влади прийшли, то миттю додали українське у словники слово, яке й раніше гуляло по всій україні, просто раніше чомусь в ніодин словник чи літературу не попало, ну трапляєть ся біда, додали разом з такими безумовно українськими кождому українцю відомими словами як майкі, носкі, бумажник, буквальний, раптом, вєха, одіяло, амбал, манкурт, галстук та ще ціла купа інчих, подякуймо тепер мудрим комуністам і дбалості пильному добродію Єлисію. Коли нам знадобляться хамлення, больніци та носкі, ми звернемося до Вас.

Пане Карле, слово "хам" все-таки до більшовиків було, значить, "хамити" теж.

Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка).

— Послухай мене, доню моя: краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! (І.Карпенко-Карий).

Де пан — баран, там і мужик — хам (Пр.)

Також воно є у Шевченка. В словниках Грінченка, Уманця. (добільшовицькі словники)

Якщо є і в східноукраїнських авторів, тоді либонь Ваша правда.

Не може. Бо...
ХАМ «зухвала, груба, нахабна людина»
виникло внаслідок переосмислення власного імені Хам, запозиченого через церковнослов’янське та грецьке посередництво з гебрайської мови;
гебр. Ḥām — ім'я одного з трьох синів Ноя, за Біблією, проклятого батьком за неповагу до нього