Хол — хол «велике приміщення, зал для відпочинку, чекання, зустрічей у готелі, театрі, кіно тощо».

Молодцюватий портьє запопадливо відчинив перед ними скляні двері до просторого холу. (Ю. Бедзик).

запозичення з англійської мови;
англ. hall «зал, зала» (сангл. halle, hal, дангл. heall, hall) споріднене з днн. двн. halla, н. Halle, дісл. höll, гот. halja, які зводяться до герм. *hel- «ховати, приховувати», що пов’язується з іє. *k῀el- «ховати, захищат

москв. холл, блр., болг., мак. хол, пол. hall, схв. хо̑л

• мистецтво
• відпочинок та розваги

• готель
• зала