Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Це слово було відоме у Львові ще до другої світової https://zbruc.eu/node/67567
Я так розумію, що гостинниця з двома Н пішла від слова "гостина", а з одним Н від гості.
І те й те від мене мають плюсика.
Як потім користувачам на словотворі через 50-100 років пояснити, що цей варіант не від рос впливу))
Так кажете, ніби не було язичія)) Та й після того було багато здавалося б парадоксального. Але це слово мабуть справді норм
Найприємніше слово. Пояснення: від слова «гостина» — гостювання (зустрічається і у Грінченка)
goroh.pp.ua: Гостина
Той словник повний слів, які ніколи поза ним не використовувалися.
Що взагалі...
Можете, будь ласка, посянити що саме не так?
А що то дасть?
Для чого щось вигадувати? В Українській мові вже давно є потрібний відповідник:
sum.in.ua: zajizd
О, так це мотель.
Ось тут є опис китайського заїзду. Не зрозуміло, правда, чи це готель, чи якийсь караван-сарай. https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/sofiia-iablonska-u-kitaiskomu-zayizdi-stattia-za-1934-rik/
Досі популярне слово для готелів, щоправда вже як власна назва. Та можна знову зробити її загальною.
Від "ночувати", бо ж готель це місце, де ночують.
Типовий український суфікс "-ня" є суфіксом на позначення місць – лікарня, кав'ярня, книгівня, вирібня (він же був репресований у СРСР, так "цегельня" було дозволено називати лишень "цегельний завод").
r2u.org.ua: вітальниця
Guestівня?
pevno, varto taky slovo GOSTYNNYCIA v znaċenni «ḣotel» — tak i zalyṡyty:
po-perṡe, bo vid slova GOSTI vse ż taky pohodyṫ,
a po-druge — maje tuż samu formu, ṡċo i slovo LIĊNYCIA (qassabśkoju БАЛЬНІТСА): majemo ż kupu sliv na *nycia
r2u.org.ua: *ниця
A oś zaproponovana tut GOSTIVNIA — pasuje takij tiami, jak HOSTEL, dlä prykladu.
-
-
-
++
Чому тут три мінуси не розумію.
+
+