Мій батько мандрівник. Він пішов, коли мені було 2.
Походження
запозичення з німецької мови; н. wandern «бродити, блукати, мандрувати», як і wandeln «блукати, прогулюватися», споріднене з снідерл. wanderen, дфриз. wondria, дангл. wandrian, англ. wander, дат. vandre, шв. vandra «тс.».
goroh.pp.ua: блукати
r2u.org.ua: скиталец
Подорожній — Дорожный, путешествующій, странствующій; а ще путешественник.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41562-podorozhnij.html#show_point
+++