Значення слова

Мандрівник — блукач.

Приклад вживання

Мій батько мандрівник. Він пішов, коли мені було 2.

Походження

запозичення з німецької мови; н. wandern «бродити, блукати, мандрувати», як і wandeln «блукати, прогулюватися», споріднене з снідерл. wanderen, дфриз. wondria, дангл. wandrian, англ. wander, дат. vandre, шв. vandra «тс.».

Приклади в інших мовах

рос. мандри́ха

Варіанти написання
вандрівник, мандрівець, вандрівець
Слово додав

Перекладаємо слово мандрівник

подоро́жній
2

Подорожній — Дорожный, путешествующій, странствующій; а ще путешественник.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41562-podorozhnij.html#show_point

подорожанин
1
подорожець
0

Подорожній — Дорожный, путешествующій, странствующій; а ще путешественник.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41562-podorozhnij.html#show_point

гуляйсвіт
0
галасвітець
0
блу́да
0
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
17 червня

До слова "блукач": який прикметник слід уживати - "блукавий" чи "блукливий", якщо стоїть у контексті "мандрівний", моск. "странствующий"?

Поділитись з друзями