У кутку на сіні, там, де блимає старезна лампадка, стоїть наша самотня кутя. (Б. Антоненко-Давидович)
Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти. (Т. Шевченко)
По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи. (І. Франко).

сгр. нгр. κουκκί(ον) «боби; зерно; зернина» (мн. κουκκιά «боби») походить від гр. κόκκος «зерно», неясного за походженням, можливо, рефлексу субстратного середземноморського *cosco (пор. ісп. cuesco «плодова кісточка»).