*uka; *ukja.
Після голосної: вука, вуча.
Сам надаю перевагу "ука".
Скопіюю шо писав на сторінці "фольклор" ( 
фольклор ):
Англійське "lore" є похідним від прагерманського *laizō (учення, доктрина), яке є від дієслова *laizijaną (вчити). Звідси й англійське "learn" (учитися) та сучасне говіркове "lear" (учити [когось]). У староанглійській "lar" означало "вчення, навчання, освіта; урок; порада". Такі же значення перенеслися на сучасне слово.
Сучасний ужиток в іграх, книгах зі значенням "сукупність інформації про вигаданий світ" є вторинним, а первинне значення ше до нині вживається.
Ось сучасні визначення зі словників:
- Oxford ( https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/lore?q=lore ):
knowledge and information related to a particular subject, especially when this is not written down; the stories and traditions of a particular group of people — знання та інформація стосовані до певного предмету, особливо тоді, коли вони не є записаними; повідання та традиції певної групи людей;
- Cambridge https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/lore ):
traditional knowledge and stories about a subject — традиційні знання та повісті (розповіді) про якийсь предмет;
- Dictionary.com ( https://www.dictionary.com/browse/lore ):
1) the body of knowledge, especially of a traditional, anecdotal, or popular nature, on a particular subject — сукупність/суцільна маса знань, особливо традиційної, спадкоємчої, або популярної (поширеної) природи, про певний предмет;
2) learning, knowledge, or erudition — навчання, знання, або освіченість;
3) (archaic) a) the process or act of teaching; instruction — хід, або дія навчання [когось]; b)something that is taught; lesson — шось, чому навчають; урок.
https://www.etymonline.com/word/lore#etymonline_v_12436
https://en.wiktionary.org/wiki/lore#English
Mogete, prosiõ, tóucouati nagòlôsui? U a-imenax zu -y- u bœulxeosti e grõzotœun ("barytonesis", nagòlôs ne na cœunçé):
-b-+y+a — <grebya> /ˈɣ̞rɛbʎä/ (za hostra tonou u: <greb(s)ti> /ɣ̞rɛb̥ˈ(s)tɪ/, <grebõ> /ɣ̞rɛˈb̥ʊʷ/, ...),
-c-+y+a — <sècya> /ˈsæt͡ʃä/, <boucya> /ˈbut͡ʃä/ (pri <boucati> /ˈbukɑtɪ/, ale <boucéti> /buˈt͡ʃätɪ/), <tõcya> /ˈtʊʷt͡ʃä/,
-d-+y+a — <sadya> /ˈsɑd͡ʒä/,
xotya tou i: <erdya> /(j~ɦ)ərˈ(d͡)ʒä/, <medya> /mɛˈ(d͡)ʒä/, ale ne'ma tẽkel déyeslœuv; isce grõzotœun u: <édya> /ˈji͡e(d͡)ʒä/ (zu hostrotonom u: <ési, émo, éste, édẽty>, a peruésno i u: <émy> ← *ēdmý, <ésty> ← *ēdtý), <sédya> /ˈsʲi͡e(d͡)ʒä/ ( : "sidéti"), <prẽdya> /ˈprʲɜ(d͡)ʒä/ (za hostrotonou u <prẽsti, prẽd->),
-g-+y+a — <legya> /ˈlɛʒä/ (za ouhostrotonou ci hostrotonou u <legéti> /lɛˈʒätɪ/, ta u <legiõ, legixi, legity, ...>), <logya> /ˈlu̯͡ɔʒä/ (zu ouhostrotonom u <logiti> /lʷoˈʒɪtɪ/), <stòrôgya> /stɔˈru̯͡ɔʒä/ (zu hostrotonom u <stèregti> ta ouhostrotonom u <stòrogiti>),
-l-+y+a — volya /ˈwɔʎä/ (za ouhostrotonou u déyeslové: <voliti> /woˈlɪtɪ/), <stelya> /ˈstɛʎä/ (zu ouhostrotonom u <stylati> ta <steliti> ta <stelixi, stelity, stelimo, ...>, ta hostrotonom u <steliõ>),
-m-+y-a — <clômya> /ˈklu̯͡omʎä (ˈklu̯͡omɲä)/ ( : *"clomiti"), za ouhostrotonou ("paroxytonesis") u déyeslové: clomiti /kloˈmɪtɪ/; xotya, <zemya> /zɛˈmʎä/, ale ne'ma tẽcla déyeslova,
-n-+y+a — <tonya> /ˈtu̯͡ɔɲä/ (za ouhostrotonou u <tonõti> /toˈnʊʷtɪ/); cêny i <sònya> /ˈsɒɲä/ ( : "suniti"),
-p-+y+a — <crapya> /ˈkrapʎä/, <capya> /ˈkapʎä/, <képya> /ˈt͡ʃäpʎä/ ( : "képéti"), <sopya> /ˈsʷɔpʎä/ (pri <sopti> /sʷopˈtɪ/),
-r-+y+a — <bourya> /ˈburʲä/, <guirya> /ˈɣ̞ɘ̞rʲä (ʝɘ̞-), ˈɣ̞ɤrʲä/ ( : "guriti" /ˈɣ̞ɘ̞rɪtɪ (ˈʝɘ̞r-), ˈɣ̞ɤrɪtɪ/ — grõzotœun, ta /ɣ̞ɘ̞ˈrɪtɪ (ʝɘ̞ˈr-), ɣ̞ɤˈrɪtɪ/ — ouhostrotœun, ta <guirati> /ɣ̞ɘ̞ˈrɑtɪ (ʝɘ̞ˈr-), ɣ̞ɤˈrɑtɪ/ — ouhostrotœun), <varya> /ˈβ̞arʲä/ (pri <vara> /β̞ɑˈrɑ/, <variti> /β̞aˈrɪtɪ/),
-s-+y+a — <casya> /ˈkaʃä/ ( : "cesati — céditi"), isce: <cuisya> /ˈk(ʲ)ɘ̞ʃä, ˈkɤʃä/ ( : "cuisnõti"), <késya> /ˈt͡ʃäʃä/ (← "cesati — screbti, coloupati",
-t-+y+a — <crõtya> /ˈkrʊʷt͡ʃä/, za ouhostrotonou u <crõtiti>; isce: <pastya> /ˈpaʃt͡ʃä/, <gõstya> /ˈɣ̞ʊʷʃt͡ʃä/
-u/v-+y+a — <lovya/lôuya> /ˈlu̯͡ɔwʎä/ (pri <loviti> /lʷoˈβ̞ɪtɪ/,
-x-+y+a — souxya /ˈsuʃä/, za ouhostrotonou u <souxiti> /suˈʃɪtɪ/, ta hostrotonou u pricmeté (<souxa> /suˈxɑ/); isce: verxya /ˈβ̞ærʃä/;
ale: <douxya> /duˈʃä/ (i u lit. <dvasià>),
-y-+y+a — véyya /ˈʋʲi͡ejä/, grõzotœun i u déyeslové: <véyati> /ˈʋʲi͡ejatɪ/, i u: vénik /ˈʋʲi͡enɪk/ (ale <véneç> /ʋʲi͡eˈnæt͡ɕ/); isce: <stayya> /ˈstajä/ (coli ne *<staya>), /ˈxajä/ ( : "xayati"; coli ne *<xaya>),
-z-+y+a — vezya /ˈβ̞ɛʒä/, za hostrotonou u <vezti>; isce: <gruizya> /ˈɣ̞rɘ̞ʒä, ˈɣ̞rɤʒä/ i /ɣ̞rɘ̞ˈʒä, ɣ̞rɤˈʒä/, pri grõzotoné u <gruizti> /ˈɣ̞rɘ̞z̥tɪ, ˈɣ̞rɤz̥tɪ/, ale zu hostrotonom ci ouhostrotonom u <gruizõ, gruizexi, gruizêity, gruizemo, gruizete, gruizõty>, <tixya> /ˈtɪʃä/.
"Mogete, prosiõ, tóucouati nagòlôsui?"
Не можу. Лише мовне чуття. Мабуть через схожість з наголосами в "навча́ти/учи́ти/", де наголоси не на першому складі.
Певно, праві з прикладів. Дякую за пояснення. Змінив.
Згідно з УЧІННЯМ TES, після вбивства верховного короля Скайриму в королівстві нордів спалахнула громадянська війна.
