Манкурт— людина без історичної пам'яті, без знання історії власного народу.
Приклад вживання
Термін походить із тюркського міфу і був поширений Чингізом Айтматовим у романі «І довше віку день триває» (1980). За Айтматовим, людині пошкоджують особистість та пам'ять з метою зробити покірного раба.
Слово «манкурт» найширше вживається у країнах тюркських народностей колишнього Радянського Союзу (Азербайджані, Узбекистані, Татарстані, Казахстані тощо), щодо їхніх співгромадян, які не плекають достатньо рідну мову та культуру.
Походження
гіпотетично від давнотюр. munqul – нерозумний, позбавлений глузду
Як "посміховище", "страховище", від українського забутого через російський вплив "запоминати", що в українській мові означає (саме так) "забувати".
Тобто буквально "запомнище" це хтось, "позбавлений пам'яті, хто забув".
r2u.org.ua: запоминати