Особове ім'яЧерн у формі нечленного прикметникаЧернь раніше вживалося майже в усіхслов'янських народів, а давали йоготемношкірим або темноволосим дітям.Напр., 1076 р.: «нарекъ имя ємоу Иса-кии, 6Ѣ бо имя ємоу Чернъ» (ЛЛ 192; Туп66); 1472: Чернь и Ромьнєл - м. Сучава(ССУМ II 537). По-польськи воно традиційно записувалося як Czerń (SSNO I420). Від цього імені утворювалися па-троніми і прізвища. Напр., 1378 р.: Иг-натко Чєрнєвич - м. Перемишль (ССУМII 536); 1648: Cherna Bronecz - с.
ЧЕРНОТА. Слов'янське особове ім'я,утворене за допомогою форманта -отавід імені Чьрнь. Найдавніша фіксаціяімені походить із 1565 р.: Чернота -м. Бар (Арх ЮЗР VII/2 226; Туп 426).ЧЕРНОШ. Особове ім'я, утвореневід тієї ж антрпооснови, що й ім'я Чернота, + суфікс -ош. Найдавніша фіксація імені походить із 1423 р.: Czernos(PdLw III 10
ЧЕРНЯ, род. - ЧЕРНЯТИ. Укр. особове ім'я утворено від прикметникової основи чърнъ- 'чорний' за допомогою суфікса -ят. Ілюстрацією реального вживання цього імені може бутизапис 1649 р. козака Черкаського полку Черъня Петренъко (РВЗ 89). У Польщі подібні антропонімні утворення, як«Jan Czarnię de Nissankowicz Russie»,значаться вже 1491 р. (SSNO І 401)
Правдоподібно, особова назва постала на базі українського апеля-тива галка 'птах із родини воронових'(СУМ II 20). Найдавніші записи імені похдять із XV ст. Напр., 1466: Syenkodictum Halka (AGZ XV 3385).ГАЛКО. Правдоподібно, ім'я є суфіксальним утворенням від іменіГал. Пор. 1549: Галко (АСО 206); 1645:Halko Filow (Balzer 109). Пор. ще козака Полтавського полку 1649 р. ГалкоСапчєнько (РВЗ 407) та козака Корсун-ського полку Петро Галко (РВЗ 134).ГАЛЬ. Визнавати функціонування такого варіанта імені примушуютьукраїнців польськолатинські середньовічні записи імені Hal, тобто іменіз м'яким -ль, та українські утвореннязразка Гальо, Галець, Галько.Ім'я постало внаслідок усічення повного двоосновного імені Галимир (Илчев 124). Пор. 1618: кріпак Haly Chanasz(с. Кухтівці), Halyka Szabó (с. Варадка)
Ім'я походить від назви хижого птаха ворона. Як офіційне особовеім'я лексема Ворона на українських землях уживалася до кінця XIV ст. Пор. записи 1552: Ворона Пушкарь - м. Черкаси(ЧеркЗ 89); 1596: Ворона Туличевский(Арх ЮЗР И /1 12). У люстрації Київськоїземлі 1471 р. наводиться антропонімВорона Ивашкович (Люстрація 9). Зрідка воно виступає як друге ім'я, напр.,у записі 1582 р.: Александръ ВоронаБоротинский (Вол. грам. 224; Арх ЮЗРѴІ/1 110). Трапляються випадки самостійного вживання цього антропоні-ма. Пор. запис 1458 р.: «на то(м) ро(з)ѣздѣ бы(л)...пан Ворона» (ССУМ І 197),але з XVII ст. він уживається тільки якпрізвищева назва, а далі - як прізвище. Напр., козак Миргородського полку1649 р. Дмитро Ворона (РВЗ 380). Пор.також 1666: кріпак Sandr. Vorona - с. Те-ресва (Belay 204); 1715: кріпак OlexaVorona - с. Сойми (Belay 220). У словенців м. Трієст особове ім'я Vrana вживалося ще у XIV ст. (Mercu 452). З середини XVII ст. від імені Ворона утворюються вже українські патроніми. Пор. КозакКорсунського полку Иванъ Воронинъ(РВЗ 149) та козак Кропивнянськогополку Дац Вороничєнько (РВЗ
Джерело: ЕСУМ