Місце — простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь.
Приклад вживання
От і вибрав [Пархім] собі місце на горбику. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Гарне, вигідне було місце, де вони поставили свої курені. (О. Гончар).
Походження
Пол:мєйсце, хоч не уповненый. Ось що Есум пише на рахунок сього:"в українській мові ця форма (поряд з мі́сто «тс.») могла бути підтримана впливом польської мови;"
По селах Харьковщины так кажуть. Є і у классикôв:"З царем самим, либонь то знався [магнат], В дугу усякого він гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула. (Панас Мирний)"
Місцевість-містина
Місто-город
Есум рахує се слово польським
goroh.pp.ua: Місце
> псл. městьce, зменш. від město «місце»; в українській мові ця форма могла бути підтримана впливом польської мови
Ну як сказати "вважає польським"...
Ну, якось дивно, що наші предки, спочатку казали місто для позначення простору, а потім, після приходу поляків, стали казать місце
мѣсто «місце; селище» давньоруська