То є Ваша проблема, бо тоді Ви проти звичайному явищу будь-якої розвиненої мови.
Якщо "розвиток" полягає у неспроможності винайти слова для різних речей, а натомість у вжитку тих самих слів для різних речей, то я, дійсно, проти.
Колі можємо, то іакє тут?
Знову не зрозумів, що Ви маєте на увазі.
Коли можемо мати повноцінне слово, то яке повноцінне слово Ви тут собі уявляєте до тями "модуль"? Первень?
Точно не "первень". Хотілося би побудувати слово, яке би вказувало, що "модуль" може як працювати самостійно, так і бути частю чогось. Навряд удасться зробити невеличке слово, але бажалось би, щоб воно показувало суть – чогось, що є частиною більшого, але може й працювати самим. Слово "одиниця" на цю ознаку зовсім не вказує.
Карл-франц Ян Йосиф,
звязок мотиваційний між поняттям "один, одиниця, єден (~ цілість, сукупність, самостійність, неподільність, окремість) таки є в живих прикладах. Напр., англ. unit, від лат. unitas "єдність", від unus "один, єдиний", є в різних контекстах синоним до слова module. Ба, визначення слова module в астронавтиці англійською стоїть так: (astronautics) An independent self-contained unit of a spacecraft (Wiktionary: module). Крім того в значенні "модуль" крім питимо слова module англійська користає з таких виразів зо словом unit: program unit, construction unit, просто unit в авіації як синоним до IMA (Integrated modular avionics) box. В німецькій слово Einheit (досл. "одиниця") є за "модуль" в микроелектрониці.
אלישע פרוש, до тями модуль є й тяма блок. Обидві є складальними одиницями і невідрізні у виробництві. Натомість у у використанні є чітка різниця: блок є невід'ємною частиною виробу, модуль може вилучатись. Порівняйте для прикладу "блок живлення" та "модуль фотовалу".
1) тяму "модуль" таки може бути – в окремих контекстах – перекладено й словом, близьким за значенням до тями "блок".
2) Там, де в російській є в виразі/словосполученні є слово "модуль" або "блок" на те чи те поняття, ще геть не значить, що в українській мові ті же поняття неодмінно має бути передано за тою же словотвірно-мотиваційною моделлю. Той же "блок живлення" в різних мовах є передано й без натяку на будь-яке окреме слово з прямим значенням "блок": англ. power supply, гол. voeding "живлення", в мовах іберороманських через поняття "джерело живлення", данською strømforsyning "забезпечення струму", французькою "електричне живлення", угорською tápegység "одиниця живлення", від táp- "живити" + egység "unit, одиниця; прилад, знаряддя; цілість; сукупність; одиниця війська" ← від egy "один" + -ség – суфікс абстрактних чи збірних імен.
Якщо забути про політику і лишити лиш тяму, матимемо що блок є різне від модуль, при цьому обидва є одиницями. Різне є у тому що від'єднання блоку виводить весь виріб з ладу, натомість від'єднання модулю позбавляє виріб окремої можливості чи її частини але весь виріб лишається працездатним у іншому. Саме це я і намагаюсь донести. Наведені Вами різнотовки блоку живлення не позбавляють його тої особливости що без нього весь виріб стане знедієним. Перетин тями модуль і блок є вірогідний на стику тям. Отож одиниця є суттєво загальніша за модуль і щоразу потребуватиме уточнення.
+, Мироне.
Підпираю. Полісемія не є злом, але в точних науках краще хай і мова буде точна.
Мирон Волостенко,
"... Наведені Вами різнотовки блоку живлення не позбавляють його тої особливости що без ..."
Ник іому ("блоку") тѫ іого "особливість" нє бєрє.
І до чого є сє? Хъіба іа кажѫ дє нє рѡзнити тълкъі "блок" и "модуль". Дал‘м’ ино прикладъі из рѡзнъіх инших мълв, дє тѧмѫ "модуль" є ражєно ѡд тѧмъі "один, одиница".
На щастя, попри спільне походження, нашою мовою ми відрізняємо "один" (кількість) від "єдин" (спільний, поЄДНаний, нероздільний). Наші мовні родичі часом кажуть "єден" про "один", але такі вже маємо наші відмінності (саме як з мовою/язиком).
Тож, "одиниця" - те є кількість, знак/буква на позначення кількості, а "єдиниця" - це є щось поодиноке, самостійне, але його можемо додати до чогось иншого. Тобто тяма цілком відповідає опису чужинського слова.
"Військова єдиниця", "Після додавання нової єдиниці старе обладнання набуло нових властивостей".
Словник М. Фасмера подає саме таку форму, як українську. Форма "член" є запозиченням з книжної болгарської мови, заново дане в українську мову через мову російську у 1930-ті роки, дорепресивний Словник Грінченка не дає форми "член", але він та инші словники подають народні форми:
Челенки – фаланги пальців,
Челенок, челенко – фаланга пальця. Саме "фаланга пальця" є росіянізмом.
Слово "челен" означає або самостійного учасника якоїсь спілки, або окремий орган, функціональної частини тіла (нога, голова тощо).
Тож чому не розширити тямство цього слова, надавши йому й нової тями?
По Вашому, учасник організації не є чимось від неї опрічним? По Вашому, ч(е)лени ООН це купка сіямських близнюків, що порозросталися між собою?
Я ще так скажу, ч(е)лен це завжди щось функціонально відокремлене: рука, нога, прутень, голова, це все є ч(е)ленами, але кусок руки уже не буде ч(е)леном, не буде шматок шкіри ч(е)леном, чи клаптик кістки. Ч(е)лен це завжди якийсь орган, щось функціональне, якщо ця частинка нефункціональна, це вже буде не ч(е)лен, а: клаптик, шматок, кусок тощо.
"... але кусок руки уже не буде ч(е)леном ..."
Бѫдє.
+, іносє.