В сонячну погоду маленькі хвильки розбивалися об моли, знесилені котилися до берега. (В. Собко)

Моряки стояли, як укопані в мол сваї. (О. Чорногуз)

Тут, у протоці, супротивний берег вибігав назустріч на кілька кілометрів довгою вузькою косою. Здавалося, грайлива природа, пустуючи, спорудила велетенський мол. (Ю. Смолич)

Маленький катер з дрібним і проникливим ляскотом виїздив за мол. (Леся Українка).

іт. molo «т.с.» походить від лат. mōlēs «дамба, мол, насип», очевидно, спорідненого з гр. μѡλος «зусилля, втома».