Значення слова
Нектар — сік, який виділяють нектарники рослин. Являє собою водний розчин цукрів, переважно фруктози та глюкози. Нектар приваблює тварин для запилення (здебільшого комах), тому відіграє ключову роль у розмноженні рослин. https://uk.wikipedia.org/wiki/Нектар_(ботаніка).
Приклад вживання

Хлопчик бачив, як він [метелик]. згорнувши крильця, витяг довгий хоботок і почав смоктати з квітки нектар.

http://sum.in.ua/s/nektar.

Походження

Значення "солодкий рослинний сік" набагато пізніше.
лат. nectar <— дав.грец. νέκταρ (нектар, напій богів).

ЕСУМ (4-69): goroh.pp.ua: нектар
https://www.etymonline.com/word/nectar#etymonline_v_2363
https://en.wiktionary.org/wiki/νέκταρ#Ancient_Greek

Розділи
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово нектар (рослинний)

солодь
5

ЕСУМ "солод" (5 т. 348 ст.): [со́лодь] "солодкість Нед[ільський]; нектар О[нишкевич]".

Я би, правда, радше лишив це слово за "цукор", а для нектару шукав якесь слово від коренів дотичних до рослин, квітів, соку.

Anton Bliznjuk 2 грудня 2022
17 квітня

+

квітовина
,
цвітовина
5

Новотвори.
"Квітовий сік" — нектар: r2u.org.ua: квітовий сік

Anton Bliznjuk 2 грудня 2022
мед
,
медник
2
Roman Roman 2 грудня 2022
16 лютого 2025


Геть не те

16 травня

Мід, mied...

17 травня

@Carolina Shevtsova

‹meud›, ne ‹mied›, bo „‹мід›“ e |mi͡ʉd|.

17 травня

Хиба не мав би *mȅdъ дати "мід", як у слові "лід"? *klȅnъ так само — "клін", не "клен".
*pȍpelъ — попіл
*pȅťь — піч
*sedmь — сім
*šȅstь — шість
корінь, камінь, ремінь, пломінь(!), промінь(!) (“неповноголосі” твари!)

20 травня

@Carolina Shevtsova

*e-u-perégolós:

*ledús → ‹leud› |li͡ʉd|
*klenús → ‹cleun› |kli͡ʉn|
*tetúka → ‹teutca› |ˈti͡ʉt.kɑ|
*pletlús → ‹pleu› |pli͡ʉw|
*uedlús → ‹veu› |ʋi͡ʉw|
*uezlús → ‹veuz› |ʋi͡ʉz|
*reklús → ‹reuc› |ri͡ʉk|
*peklús → ‹peuc› |pi͡ʉk|
*metlús → ‹meu› |mi͡ʉw|
*greblús → ‹greub› |ɣ̞ri͡ʉb|
*medús → ‹meud› |mi͡ʉd|
*pekenúka → ‹peceunca› |pɛ ˈt͡ʃi͡ʉn.kɑ|
*selzenúka → ‹selézeunca› |ˌsə.lɛ.ˈzi͡ʉn.kɑ|
*pletenúka → ‹pleteunca› |plɛ.ˈti͡ʉn.kɑ|
*matenúka → ‹mateunca› |ma.ˈti͡ʉn.kɑ|
*kokselúka → ‹coxeulca› |ko.ʃi͡ʉɫ.kɑ|
tc.;

ale — *e-y-perégolós:

*sedmy → ‹seimy› |se͡im|
*k-ses-t-y → ‹xeisty› |ʃe͡istʲ|
*koren- + -y(o) → ‹corein› |ˈkore͡inʲ|
*kamen- + -y(o) → ‹camein› |ˈkame͡inʲ|
*remen- + -y(o) → ‹remein› |ˈrɛme͡inʲ, rɛˈme͡inʲ|
*polmen- + -y(o) → ‹polómein› |pɔˈlome͡inʲ|
*kou-en-yk-a → ‹coveinca› |ko.ˈʋe͡inʲ.ka|
*pektys → ‹peicy (peitch)› |pe͡it͡ʃ|
*uel-ym-is → ‹veilmi› |ʋe͡ilʲ.ˈmi| /ʋeʲlʲˈmɪ/
*medyon → *medyun → *medyu → |me͡id͡ʒ| ‹meidj› tc.

Rule of thumb: ‹eu› |i͡ʉ| (e-u-perégolós) e peréd perviesno „tverdui“ sõgolósnui;
‹ei› |e͡i| (e-y-perégolós) e peréd: /dʲ, tʲ, lʲ, nʲ, rʲ (ne u „pn.“ rœznomóuvie — tomou, na pr., ‹véper› |ʋɛˈpær|, a ne ⁺|ʋe͡ipər(ʲ)|), zʲ, sʲ, t͡ʃ, ʒ, ʃ, d͡ʒ/, a tacoge peréd *by, *py, *my, *wy, xotcha tout na sloux ne œdrœzniti œd /b, p, m, w/.

20 травня

Міню Вам. Та запевняю, що більшість мешканців України то не різнять. Для них то все буква 'і'. А де то різнять нині — не вім.

20:33

Уже о тім було писано, що не різнять через уплив сусідів...

па́тока
2

ЕСУМ, IV, 315: ‹па́тока› "[нектар ЛексПол]"

Є. Ковтуненко 17 квітня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями