Коли я порушу сю нашу угоду, то повинен буду платити заруку противній стороні п'ятсот кіп грошей литовських (Ор. Левиц.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Для поняття "сума до сплати у разі порушення угоди" саме це слово вже знають такі словники:
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) ;
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) ;
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) - у значенні "порушення умов угоди"
Це українське слово давно вже використовують в банківській справі й тому не треба винаходити колесо !
Застава - це передача майна як забезпечення виконання зобов'язання, за рахунок якого кредитор може задовольнити свої вимоги. Натомість, "неустойка", у розумінні Цивільного кодексу України це спосіб забезпечення виконання зобов'язання, що може бути у двох формах:
1) штраф - разове грошове нарахування за порушення зобов'язання;
2) пеня - грошове нарахування за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тому, як мінімум, з юридичної точки зору слово "застава" тут не підходить.
sum.in.ua: nevyderzhka
Саме слово "Неустойка" - росіянизм, який не може існувати в такому вигляді серед українських слів. Якщо слідувати логіці, "не устоял (настоял, стоял, отстоял) на своем слове", тобто не дотримав обіцянки.