Добре йому знакомі були сі пороги, та переступав він їх ще «пімперлям», а тепер Іван у же... молодець хоч куди.

запозичення із західнослов’янських мов;

п. pimperlaj «карлик, карапуз, крихітка, малюк, шмаркач», ч. заст. pimprle «лялька, маріонетка; [(знев.) карлик, маленька людина]», слц. заст. pimperl’a, pimprl’a, pimprlík «т.с.» походять від нвн. Pimpler «розпещений; той, що хникає», яке разом з формами Pimpelei «хникання, розпещеність», pimpelig (pimplig) «розпещений», pimperlich «т.с.», pimpeln «хникати, нити, лементувати» зближується із звукозображальним bim «бім» і зіставляється з [pempen] «дзвін».