Значення слова
Піротерапія — метод лікування різних захворювань за допомогою штучного підвищення температури тіла людини або штучного викликання гіпертермії.
Приклад вживання

Ефект піротерапії частково заснований на підвищенні специфічного та неспецифічного імунітету при вищій температурі тіла, на тому, що при вищій Т. інтенсивніше відбувається синтез антитіл, інтерферонів, інтерлейкінів та інших цитокінів.

Походження

від грец. πυρ — вогонь, θεραπεία — лікування

Приклади в інших мовах

мскв. пиротерапия

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово піротерапія

гарячколікування
1

С. Нечай, 2003, с. 452

Ярослав Мудров 26 травня
26 травня

Неоднозначність. Я спершу подумав про "лікування гарячки"

26 травня

До того ж, щонайменше часто, "гарячка" -- не просто підвищення температури.
"ж., вет., мед. Хворобливий симптом, який полягає у підвищеній температурі тіла, що зазвичай супроводжується поперемінно відчуттям жару й ознобу; лихоманка."

26 травня

Ви спочатку розберіться, що до чого, потім коментуйте

26 травня

Уже розібрався, тому й написав. Окрім неоднозначності (і "лікування гарячкою", і "лікування гарячки"), подається:
"Гаря́чка (також лихома́нка, пропасни́ця, англ. fever, лат. febris) (жар) — стан організму, що характеризується високою температурою (>38 °C) при проведенні термометрії ртутним термометром у пахвовій ділянці, але відрізняється від гіпертермії принципово іншим механізмом розвитку."
Гарячка -- не просто температура (за багатьма джерелами) й не будь-яка

26 травня

Геть зовсім не розібрались

26 травня

Неоднозначність і некоректність — це теплолікування в даному випадку 🤷‍♂️

26 травня

Авжеж, гарячколікування — лікування гарячки, а теплолікування — лікування тепла 🤭🤦‍♂️

лікування гарячкою
0
Роман Роман2 26 травня
теплолікування
,
нагріволікування
0
Роман Роман2 26 травня
26 травня

Геть не те

26 травня

?

26 травня

Це зовсім інше 🤷‍♂️
Я ж кажу, спочатку вивчіть питання, а не ліпіть слова навмання

жарогоєння
0
або
жаролікування

Хоча *лік краще для лічби залишити, либонь?

Carolina Shevtsova 26 травня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
29 травня

Peruõ ceasty — œd dgr. ‹πῦρ› buimy réxivo pèreclau he ‹géro-› œd slova ‹gér› za "fever, (dgr.) πῦρ".

Cde teagie e so slovomy "therapia". Dosi ne'ma yasnosti ni isgodui o glubiné istoslœuïa dgr. ‹θεραπεία›. Védomo e cyto dgr. ‹θεραπεία› e œd déyeslova ‹θεραπεύω›, tóucouanoho he "slougiti, prislougouati, dogleadati ci xoditi colo xuora", a tô œd imene pœdstatui dgr. ‹θερᾰ́πων› ( → ngr. ‹θεράπων›) "slouga, dogleadacy, peiclouateily, pomœucynic". Dalie sõty istoslœunui õzui neyasnui (v. SIRM V, 549, pœd ‹терапі́я›: «неясного походження»). Za Robertomy Beekesomy (en.m.wikipedia.org: Robert S. P. Beekes) e dgr. ‹θερᾰ́πων› rœudno is dgr. ‹τέραμνον› "istba, cœumnata, xuizya, xata", cde obé slové imõty bõti iz dogreçscui.
R. Beekes e zagalno byran he odin iz nairamenitéixiuix znauçœu greçscoho istoslœuïa nuiné. Ya het' nésmi znaueç greçscoyui móuvui, xotya do pèunui mérui teamiõ zuõcoõzui greçscui ti d.-greçscui is praindoeuroupscoiõ. Ne he procyi greçsciçi ("Greekists"), Beekes e izocrema znamenit pripisati istoslœuïe dougie velicui ceasti greçscuix slœu dogreçscam gèrêlam, tacõ velicõ ceasty cyto ou mene osobisto tô boudity pœdozyrui.
Napr., õzõ meidyu ‹θερᾰ́πων› ta ‹τέραμνον› ta yix dogreçscœsty praudaieity pitimœstïõ inacxyeinïemy ‹θ› : ‹τ›. Yac sama teama "dogreçsca móuva" e dogad (en.m.wikipedia.org: Pre-Greek substrate) slougya poyasniti zuõnepràvilnosti u greçscé na ròveni praie, to se xibeity na vòrôgie colo: "inacxyeinïe ‹θ› : ‹τ› u greçscé ne moga poyasniti na ròveni praie., to imeity bouti pragreçsca" ←→ "pragreçscé, he gadané (!) móuvé, e pitimo inacxyeinïe ‹θ› : ‹τ›".

Isce raz, orõdouiõtyi prauda scõdnami védomœstymi u greçscœy móuvé, derznõu eimy tscéti dosléditi istoslœuïe gr. ‹θερᾰ́πων› sam i xotiõ prosterti suoyui gadcui.
Yac védomo, ou slova ‹θερᾰ́πων› znacyeinïam "léciteily, léceç, céliteily" pèredouiõty znacyeinïa "slouga, dogleadacy, assistant, aide", tomou znacyeinïe "léciti, lécouati, céliti" ne mogeity bouti pervœstno.
Rozvitoc znacyeiny "dogleadati, peciouati, xoditi colo coho → xuora" e znan po móuvax, porœun. napr., u rous.: "dogleadati xuora", "gleadéti za xuoromy", "xoditi colo xuora", "peciouati o xuoré (drous.)", "dbati o xuoré", veat. "смотреть/присматривать за больным" ≈> "lécouati, léciti, céliti".
Sam tuar ‹θερᾰ́πων› dougie xibeity na duocoreno slovo. I pervo béx pripoustiu *"gérou léviti = to aid in fever", vidéuxi u ‹θερᾰ́πων› *‹θέρος› he "gér, fever" + *‹ἕπομαι› "stoyiõ pri ( = pomagaiõ), slougiõ". Ceastocyno, õzõ is znacomy "gér (teplo, pecti)" u ‹θερᾰ́πων› gadax na stõpé ("on the basis of") rozvitca déyeslova "pecti" → "dbati, to be concerned, to care, to take care" u drous. ‹pecya, peceinïe, pecélouati, pecélouanïe› "care, cure, to care, to take care", lead. ‹piecza›, ceix. ‹péče, pečovati (o kom), pečliv›, rous. ‹peiclouati (sea)›. Ta sese pripoustyeinïe tout ge œdmesti, ponevagy, za pervoe, dgr. ‹θέρος› nicda ne znaci "gér - goreacyca", a ino "gér - vedro, warm/hot weather", ni œd "pecti" u slovianscuix móuvax ne'ma znacyeiny "gér - goreagyca", a znacyeinïa "care" e œd "pecti" postalo iz znacyeinïa "pecti → hostro boléti" → "bœuly o cœumy, za coho". Zamétiõ ino cyto gr. ‹θέρος› e rœuno rous. ‹gér› (psl. *gēros, drous. ‹géru›) — obé iz pie. *gwēros. Za simy, mnoiõ, cœuneç cœunçemy, œdmetenuimy dogadomy, bui dgr. ‹θερᾰ́πων› boulo délyeno he ‹θερ-ᾰ́πων›.

Znacyeinïa "gleadéti za cuimy", veat. "смотреть за кем", eaghel. "look after smb" = "to take care of smb" sponoucnõ mea xioucati u ‹θερᾰ́πων› õzui is slovami is znacyeinïemy "gleadéti, zréti". Sèrêd tacuix slœu e znamenati ona na ‹θε-› he dgr. ‹θεωρός› "spectator, envoy", ‹θέα› "view sight", ‹θεάομαι› "I view, watch, observe, gaze", ta ‹θαῦμα› "divo" (porœun. i rous. ‹divo› : ‹diviti sea›, ci lat. ‹miraculum› "divo, wonder, miracle" : ‹miror› "gleadéti, diviti sea"), cyto slougilo bui he poyasnyeinïe ‹θε-› u ‹θερᾰ́πων›, ta dgr. ‹ὤψ› "eye, look, face", cyto slougilo bui he poyasnyeinïe ‹-ᾰ́π-› u ‹θερᾰ́πων›. U razé ‹-ᾰ́π-› iz toho ge corene cyto ‹ὤψ› use neyasno bui boulo ‹θερ-› u ‹θερᾰ́πων›. Ta u razé rœudnosti ‹θε-› u ‹θερᾰ́πων› is slovami znacyeinïa zorou (‹θέα, θεάομαι, θεωρός, θαῦμα›), ‹-ρᾰ́π-› bui moglo bouti poveazano is dgr. déyeslovomy ‹ῥέπω› "to turn, to bend, to incline; vertati, gnõti, cloniti, xuiliti", daiõtyi tóucouati ‹θερᾰ́πων› he *‹θε-ρᾰ́πων› *"cto clonity/xuility/verneity zœur (na coho/cyto), who turns his eye/look (towards smb/smth) => attentive to => willing/prone to help, to care, to assist, to aid". Ya, prauda, orõdouiõ malomy védomostiy docazati imovérnœsty ‹ᾰ́› u ‹-ρᾰ́π-› : ‹έ› u ‹ῥέπω› (siõduige ‹-ο-› u ‹-ροπ-› u ‹ροπή› "inclination, torque"), ta samo znacyeinïe *"to turn eye" → "to pay attention" → "to care; to serve, assist, aid → to take care a sick person, to assist/aid a sick person" e veilmi vérogœudno i pœdperto pridrougdrougïami ("parallels") u inxiax móuvax, porœun. veat. ‹обратить/обращать взор/внимание›, eaghel. ‹to turn one's gaze, to cast one's glance, to direct one's eyes›, rous. ‹izvernõti/izvertati ouvagõ; cuidati/cuinõti oco/ocomy (na)", nzm. ‹zijn blik richten/wenden› ipr.

Çi ("whether") mœy dogad e véren, siy ("this") dosléd e znacim rœuzniçeiõ meidyu teamama "therapy" ta "treatment, cure, lécouanïe, célityba". Xotya pœimui blizcui sõty, "therapia, therapy" e, strogo caziõtyi, ne lécouanïe samo, ale pomœucy pri dougénïé ci ostòrobleinïé ("rehabilitation") ta doglead za stanomy isdòrôuïa zagalomy. A tomou e glouzd pèreclasti poem "therapia" inacxie neigy œd slœu ‹léc/léca, léciti/lécouati, lécyba/lécouanïe, léciteily/léceç, céliti, célyba/célyeinïe, céliteily/céleç/céléy/célicy›; slovo "therapia" imeity bouti tuoryeno œd slœu he "doglead, paziti (i pr. na ‹paz-›), patriti/patrouati, stèregti/stòrogiti — to look after — to turn one's gaze, to cast one's glance, to direct one's eyes → to pay attention, to care → to take care, to assist (medically)".

Поділитись з друзями