*пир «присок» (див. пирій моск. безо́стный костёръ; пирний) + лузьба «лущення»
ЛУЗА́ТИ а́ю, а́єш, недок., що.
Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. Приклади
Те саме, що лу́щити 1. Приклади
перен. З легкістю розв'язувати яке-небудь завдання. Приклади
ЛУ́ЩИТИ щу, щиш, недок.
що. Обчищати від шкаралупи, лушпиння і т. ін.; лузати (у 2 знач.). Приклади
До чого тут лузання? Я вже мовчу, що стиль зовсім не той
P:i Xèuçovo, ya teamiõ ceomou daste siaco slovo: za ispœilnœsty rousscuix coreneu ‹puir-›, ‹lou-sc-/-z(g)-/-p-/-sp- / -d-› ta greçscuix ‹πυρ-›, ‹λυ-ω / -σις›, i céniõ cyto zagleali'ste u istoslœuïe.
U tœmy, e tou cœilco zametœu.
Pervçui, ou greçscoho ‹λύω› ta rousscoho ‹louzati›, ta i rousscuix ‹lousciti, loupati› sõty znacyeinïa rœzna, a to, gòlóuno: "isnimati verxniy xér — to peel, shell" u rousscé (i pœdstaviuxi zamésty "isnimati" "œddéliati", use e tam sõznacyca "verxniy = xér").
Ou greçscoho ‹λύω› ge e xirxe colo znacyeiny: https://en.m.wiktionary.org/wiki/λύω#Ancient_Greek.
Ay, vuituicyeinïe slova ‹pyrolysis› »the decomposition of a material or compound due to heat, in the absence of oxygen or other reagents« buismo mogli pèreteamiti he "the 'release' of a (needed) compound/material from other components" hi louscyeinïe ci louzanïe horéxõu, ceceviçui, gòrôxou, bobœu e yix 'release' œd louspui/louzgui/scaraloupui, ta to bui ne boula póuna pèredatya znacyeinïa slova "pyrolysis": u vuituicyeinïé use e sõznacyca "decomposition", tb. i na mœgylivui rœunogœdnui iscladovui.
Xotya rœzniça meidyu rousscuimi slovami ta greçscuimy e i u znacyeinïé i u tuaroslœuïé — cistuy coreiny ‹λυ-› ou gr. ‹λύω› proti ròzxiryenuim o -z(g)-, -sc-, -sp- rousscuim tuarœum, donege ou latinscoho ‹luo›, tuaroslœuno totogynoho greçscomou ‹λύω›, sõty znacyeinïa rœzna (https://en.m.wiktionary.org/wiki/luo#Latin).
Yzpomeidyu déyeslœu cyto blizye bui mogla œdpovésti znacyeinïam (d)gr. ‹λύω› sõty, védé: ‹poustiti›, ‹réxiti› ta ‹sképati (schépati) ; scepiti›.
Za trètïe, popri sõrœdnœsty, rous. †‹puiry›, ‹puiriy, puirey› znacity ne prosto "ogony = cyto gority-palaieity" a ogony tléiõcy, he õgolïe, sòloma tc.
Дякую!
>P:i Xèuçovo, ya teamiõ ceomou daste siaco slovo: za ispœilnœsty rousscuix coreneu ‹puir-›, ‹lou-sc-/-z(g)-/-p-/-sp- / -d-› ta greçscuix ‹πυρ-›, ‹λυ-ω / -σις›, i céniõ cyto zagleali'ste u istoslœuïe.
А ще я бачила той процес, тож розумію чому так його назвали)
>Za trètïe, popri sõrœdnœsty, rous. †‹puiry›, ‹puiriy, puirey› znacity ne prosto "ogony = cyto gority-palaieity" a ogony tléiõcy, he õgolïe, sòloma tc.
Саме це і відбувається у піролізних печах, матер'яли випалюють без кисню до стану крихкого шаруватого кавалка.
>Pervçui, ou greçscoho ‹λύω› ta rousscoho ‹louzati›, ta i rousscuix ‹lousciti, loupati› sõty znacyeinïa rœzna, a to, gòlóuno: "isnimati verxniy xér — to peel, shell" u rousscé (i pœdstaviuxi zamésty "isnimati" "œddéliati", use e tam sõznacyca "verxniy = xér").
Тут правда, замість того щоби безпідставно розширювати значення, краще буде взяти корінь уже з потрібним товкли.
">P:i Xèuçovo, ya teamiõ ceomou daste siaco slovo: za ispœilnœsty rousscuix coreneu ‹puir-›, ‹lou-sc-/-z(g)-/-p-/-sp- / -d-› ta greçscuix ‹πυρ-›, ‹λυ-ω / -σις›, i céniõ cyto zagleali'ste u istoslœuïe.
А ще я бачила той процес, тож розумію чому так його назвали)
>Za trètïe, popri sõrœdnœsty, rous. †‹puiry›, ‹puiriy, puirey› znacity ne prosto "ogony = cyto gority-palaieity" a ogony tléiõcy, he õgolïe, sòloma tc.
Саме це і відбувається у піролізних печах, матер'яли випалюють без кисню до стану крихкого шаруватого кавалка."
Не забувайте про вибірку та упередження досвіду. Ви бачили тільки один із можливих видів піролізу, що має щонайменше 3 товмачення. Жар, тління -- здогадуюся, не сам піроліз, який Ви бачили, а його "побічне явище". Якщо його проводити в порожнечі (вакуумі) або, наприклад, інертній атмосфері, тління не буде або майже не буде.
Окрім того, це або дуже говіркові слова, або (хоча вам із добродієм Єлисієм складно це пояснити) викопування з могили
"див. пирій моск. безо́стный костёръ"
Хай мені грець. Пані Кароліно!
"Безо́стный костёръ, рос. Bromus inermis = пирій. С. Ан."
r2u.org.ua: безо́стный
ru.m.wikipedia.org: Костёр безостый
Це взагалі рослина, вогонь тут ні до чого!
"Пря́ный – (острый) корі́нний, го́стрий, пря́ний, (диал. у Лемков) пи́рний, пи́рнячий. [Медівни́к пи́рний (Верх.). Пи́рняча цибу́ля (Верх.)]. -ные коренья, см. Пря́ности.
- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Пирний, пирнячий, -а, -е. Пряный. Вх. Лем. 448."
r2u.org.ua: пирний
До чого тут піроліз?!
"Вогня без кисню не буває"
Цілком собі буває. Судячи з цих слів, Ви не дуже розумієтеся на цьому. Раджу більше почитати про горіння зокрема.
Речовину, яку піддають піролізу, не спалюють
Оце вже ближче. Поки +
Вогонь без кисню не буває ,плутанина вийде тому
—
По-перше, вогонь без кисню ще й як буває. По-друге, піроліз, в одному зі значень, це розкладання під дією вогню, за якого речовина відокремлена від нього, в безкисневому зокрема середовищі
Там, нижче, і написано те, що я казав
uk.m.wikipedia.org: Горіння#Визначення і загальний опис