Пожарець (одн.)
Від пожар, по жару, тобто після жару, після пожежі
Ну, слово є в словнику Грінченка, тому, певно, питоме.А інакше нащо він їх його туди додавав?
(http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41707-pozhar.html#show_point)
Можна ж дати одне слово з двома наголосами, нащо два однакових слова плодити? Щоб більше тексту було?)
Але +
Я не знаю, який наголос кращий. Хай люди визначать
Ви спочатку на мої дайте відповіді.
Я купу поставив, відповіли десь на 10%
Якщо вірити опису, то сюди це більше пасує.
Від по́гар "зга́рище"
по- тут значить "після (пожежі)"
себто рослини, які ростуть після пожежі, на місці пожежі
Вони вогнем живляться чи що?
Приклад вживання
Інші рослини, для розмноження яких потрібен вогонь, називаються пірофільними . Довголиста сосна ( Pinus palustris ) є пірофілом, залежним від вогню, ЩОБ РОЗЧИСТИТИ ЗЕМЛЮ ДЛЯ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ.
Ні. Для насіння деяких пірофілів необхідний саме вогонь (тепло+дим). "Якщо вірити опису", їм треба вогонь, а не гар: "Пірофільні» рослини — це рослини, яким потрібен вогонь, щоб завершити свій цикл розмноження."
"себто рослини, які ростуть після пожежі, на місці пожежі"
Ні. Це рослини, що потребують саме вогню. Не тільки й не саме згарища. Їм необхідний саме вогонь, у різних проявах. Насіння деяких розкривається саме й тільки від вогню. Це не тільки "ті, що ростуть після пожежі", а й "ті, що потребують пожежі, коли вже виросли". І, знову-таки, насіння проростає не від того, що знаходиться на згарищі, а саме від вогню
Ви впевнені, що від вогню, а не від тепла?
"Пожежа"+"любити". Не треба все, що схоже на кацапське, називати їхнім, дарувати їм
А я не збираюся, якщо це наше. От тільки це не наше. Я вам уже про це писав, але Ви тим зауваження знову знехтували 🤷♂️
Я на нього відповів. Питаю: маєте докази?
Ви дуркуєте? Яких вам ще доказів не вистачає?
"Дуркуєте", вибачте, Ви. Я ж питаю про докази скалькованості такого словотвору. Явні докази
Ви знаєте, що таке калька?
Знаю. Тому й питаю про докази скалькованості саме цього словотвору
"москвинське"
Такоґо нє'ма. Є "москъвьскоє", алє нє "москъвıньскоє", бо "-ıн-" є там заıво.
Московське метро, москвинське мова, слово
"Московське метро, москвинське мова, слово"
Москъвьска (-оє?) мъвва, слово. Іскєо раз казьѫ: "-ıн-" є там заıво; є просто "москъвьскъıь" – "москъв-" + "-ьск(ъıь)", так само ıак ı "рꙋсьскъıь", а нє "рꙋсıньскъıь". Нє вгıваıєтє гє "москъвıньскıна" (надѣıьѫ ся), а "москъвьскıна".
Московска мова, слово — це московська говірка
Москвинська мова, слово — "російська" мова.
Сучасна мова тяжіє до відособлення кожного означення (дефініції), а Ви з паном (не буду тикати пальцем) і досі живете в 18-19 ст.
А сьогодні 21-ше! Зрозумійте Ви накінець!
Тому й дурня у вигляді загальних багатозначних слів хоч і набира на Словотворі багато голосів, от тільки вони мовцями не сприймаються й залишаються черпані слова на місці, а наші мовочисти залишаються у ср... з дулею під носом.
Далі я нічого не розібрав і розбирати Вашу не українську писанину не збираюсь
"а Ви з паном (не буду тикати пальцем) і досі живете в 18-19 ст."
То не тямлю з яким паном. Ачей мовите про Влексу Русина, він-бо є так само Вам о тім казав. Та річ є не в часї. "Москвинський" и різниця між ним и "московський" є суто Ваша вигадка, ну, чи, може, шче кого на подобу до Вас. Такого твару бути не можеть, и його не є свїдчено ни в слівницїх, ни в творїх класиків чи бодай будь-яких писательів (принаймї я'сми його ниде не найшов). А вось "московський" є – у значіннї "той, шчо чепає Московшчину, московцьів/московлян" (
r2u.org.ua: московський).
"🤡🥳"
Ви то кому пишете: одгукуєте ся на переклад, чи просто здуру свойи пички показуєте?
Схоже, останнє. Пичка -- це ж простіше, ніж відповісти по суті; останнє ж інколи й неможливе
жа́га́ ~ жегти́
Саме слово "жегти" в українській не збереглося, а наявність його похідної основи "жага" викликає асоціацію, що рослини просто хочуть...пити?
Таки не те.
Рослини, що ростуть у вогні?