Плебісцит — всенародне голосування з питання державної приналежності певної території або політичної долі держави.
Приклад вживання
Плебісцит був уперше проведений у період Великої французької революції 1789—1794 р., згодом він став широко визнаним інститутом міжнародного права. 1944 р. Ісландія на основі плебісциту вийшла з персональної унії Данією й стала незалежною республікою; 1945 р. у Монгольській Народній Республіці був проведений плебісцит, у ході якого народ цієї держави виразив свою волю зберегти незалежність від Республіки Китай; 1993 р. провінція Еритрея за допомогою плебісциту виразила своє рішення відділитися від Ефіопії.
Творено лучбою leudi/люди "plebis" – родового/давального/місцевого відмінка однини від leudy/людь "plebs" та znano/знано чи znato/знато "scitum" – субстантивованого дієприкметника пасивного стану минулого часу від дієслова znati/знати у значенні "визна(ва)ти, прийняти (через визнання)", засвідченого в друс. пам'ятках. Себо значення сього слова є приблизно "[те, що є] визнано/прийнято людом" чи "визнання/прийняття людом".
Þjóðar (родовий відмінок однини від þjóð - народ) - який стосується народу, нації.
Atkvæðagreiðsla - голосування, від að greiða atkvæði - віддавати голоси.
Плебісцит — всенародне голосування з питання державної приналежності певної території або політичної долі держави.
Плебісцит був уперше проведений у період Великої французької революції 1789—1794 р., згодом він став широко визнаним інститутом міжнародного права. 1944 р. Ісландія на основі плебісциту вийшла з персональної унії Данією й стала незалежною республікою; 1945 р. у Монгольській Народній Республіці був проведений плебісцит, у ході якого народ цієї держави виразив свою волю зберегти незалежність від Республіки Китай; 1993 р. провінція Еритрея за допомогою плебісциту виразила своє рішення відділитися від Ефіопії.
лат. plebiscitum, буквально — рішення народу.
Ісляндська: Þjóðaratkvæðagreiðsla (референдум).
Перекладаємо слово плебісцит
Творено лучбою leudi/люди "plebis" – родового/давального/місцевого відмінка однини від leudy/людь "plebs" та znano/знано чи znato/знато "scitum" – субстантивованого дієприкметника пасивного стану минулого часу від дієслова znati/знати у значенні "визна(ва)ти, прийняти (через визнання)", засвідченого в друс. пам'ятках. Себо значення сього слова є приблизно "[те, що є] визнано/прийнято людом" чи "визнання/прийняття людом".
Тяму "plebiscitum" иде разити й ставбою (конструкцією) рішеною (аналітичною), себо: "знано людом/znano leudum" = "визнано людом", на пр.:
1944 р. Ісландія на основі плебісциту вийшла з персональної унії Данією й стала незалежною республікою.
Uixwd i suobodõ Islẽdscinui iz rotui oswbnoye zu Dwniõ bé znano leudum u 1944.
Повторюється: мітинг
Чи може хтось морфологічно розібрати ісляндський варіянт?
Þjóðar-atkvæða-greiðsla
Þjóðar (родовий відмінок однини від þjóð - народ) - який стосується народу, нації.
Atkvæðagreiðsla - голосування, від að greiða atkvæði - віддавати голоси.
Дослівно - всенародне голосування