РО́ЗМИР, у, чол., рідко.

1. Розрив мирних відносин, порушення миру; війна. 1787 року, в переддень очаківського розмиру, тільки через Херсон.. було відправлено за кордон десятки тисяч пудів збіжжя (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 199).