+
можливо, пов’язане, як запозичення, з свн. bache «стегно, окорок», що є варіантом форми backe «тс.», від якої походить фр. ст. англ. bacon «бекон»;
з другого боку, може бути пов’язане з п. [bachórz] «пузо», [bachora] «тс.», ч. слц. bachor «пузо, рубець (частина шлунка жуйних тварин)», болг. [ба́хур] «товста кишка (у тварин)», які виводяться (Laskowski RSł 26/1, 51 – 57) від псл. *bax- «набухати, набрякати»;
Явність [і] замість [и] вказує на дервність цього слова, спосуда чи ні, тяжко мовити, але слово з'явилося ще в давні-давні часи, коли [і] ще не потверділо у [и].
Тобто ще до лядського гніту.
Не аргумент, вами наведені слова з'явилися пізніше 1930-тих років, зовсім недавно, а "брижа" має багато похідних слів, деяким з яких по кілька століть:
goroh.pp.ua: брижа
Слово брижі побутує й далеко в східних регіонах (наприклад у Нечуя-Левицького "Пішла хвиля та брижі далеко по гладенькому поверсі води"), то чи не може воно бути похідним від словянського bryzgali? Ви самі говорили давніше, що к вкінці слова деколи може давати звук на взір ґ. Якщо звинуватите мене в нерозслудливості, так тому і бути, та чи не могло слово брижаний буть од давнішого бризчаний?
Складка — хвилеподібний вигин на якій-небудь поверхні.
У тебе на шкірі складка, дак ти ж стара!
В тямі "хвилеподібний вигин на якій-небудь поверхні" є росіянізмом часів СРСР, від рос. складка
болг. гънка, пол. zmarszczenie, чес. zmačkat
Перекладаємо слово складка
r2u.org.ua: складка
Гарно !
+
Гоже!
sum.in.ua: bghanka
r2u.org.ua: зморшка
Чеське (z)mačkat сюди не тягне.
Забрав.
ЕСУМ: ряса́ "складка, фалда".
https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1368774676602012
ЕСУМ (гу́ба́): гу́би "складки хустки".
https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1395788083900671
ЕСУМ (морщити): мо́рща "складка, зморшка".
Вимова "мъ́рща" може бути: {мо́ршча ~ мы́ршча}.
ЕСУМ (морщити): ← (back formation) морхля́к "пучок зморшок, що-небудь зморщене", мо́рхнути "покриватися зморшками", мо́рхлий "зморшкуватий, зморщений".
мърх (вимова): {мɔрх ~ мырх}.
+
можливо, пов’язане, як запозичення, з свн. bache «стегно, окорок», що є варіантом форми backe «тс.», від якої походить фр. ст. англ. bacon «бекон»;
з другого боку, може бути пов’язане з п. [bachórz] «пузо», [bachora] «тс.», ч. слц. bachor «пузо, рубець (частина шлунка жуйних тварин)», болг. [ба́хур] «товста кишка (у тварин)», які виводяться (Laskowski RSł 26/1, 51 – 57) від псл. *bax- «набухати, набрякати»;
Uémy cyto ЕСУМ pisie.
r2u.org.ua: складка
То є від "бриз", що є спосуда.
Явність [і] замість [и] вказує на дервність цього слова, спосуда чи ні, тяжко мовити, але слово з'явилося ще в давні-давні часи, коли [і] ще не потверділо у [и].
Тобто ще до лядського гніту.
Мало є "и". І в "бриз" є "и", ба, й у таких тварїх ги: "холдинг", "брифінг".
Не аргумент, вами наведені слова з'явилися пізніше 1930-тих років, зовсім недавно, а "брижа" має багато похідних слів, деяким з яких по кілька століть:
goroh.pp.ua: брижа
Слово брижі побутує й далеко в східних регіонах (наприклад у Нечуя-Левицького "Пішла хвиля та брижі далеко по гладенькому поверсі води"), то чи не може воно бути похідним від словянського bryzgali? Ви самі говорили давніше, що к вкінці слова деколи може давати звук на взір ґ. Якщо звинуватите мене в нерозслудливості, так тому і бути, та чи не могло слово брижаний буть од давнішого бризчаний?
r2u.org.ua: складка
r2u.org.ua: складка
r2u.org.ua: рівчачок
r2u.org.ua: рівчачок
r2u.org.ua: борозна
r2u.org.ua: борозна
r2u.org.ua: закладка
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50998-rizka.html#show_point
6 значіння
r2u.org.ua: мо́рщка
goroh.pp.ua: морщити
goroh.pp.ua: морщити
goroh.pp.ua: морщити