Зажиток, заживання влади, трону тощо. Заживати: (одне зі значень) перен. Вдаватися до чого-небудь, використовувати якісь засоби з певною метою. Вона заживала всіх хитрощів, на які була здатна, бо це був останній спосіб затримати [Романа] (Борис Грінченко, II, 1963, 287). Безправно зажити - узурпувати.
Влада є чужа в українській форма.