"як щодо -ізм", так іноді перекладають... Але 
-ізм (ідейні течії)
"як-щодо-ство", -ізм (ідейні течії)
ну так ця тактика полягає в тому щоб казати "а як щодо...", чому б її так і не називати - як роблять і в оригіналі. Як гавкання, укання, навіть абикання чи що завгодно ще. М, з -ання краще буде можливо
але якщо хтось знайде красиве влучне слівце буде круто звісно
а-як-щодо + ання; як гавкання, укання, навіть абикання і багато іншого
Ну так, «різня х...», з якої складаєть ся майже вся арґументація в мережі та пропаґанди, і яку стрічаєш у кожній побутовій суперечці.
Цю маніпуляцію зі стрілкуванням теми на іншу — це ж тільки недавно придумали. От понавигадують то те, що було ще з часів давньої Греції 😁🙈
Тут претензії не до вас 🤷♂️😁
З вислову «переводити стрілки».
Від цього можна утворити гарне похідне дієслово — «стрілкувати». На приклад, «стрілкувати тему дискусії».
Сама сполука наче московська:
переводити стрілки
«Наче».
uk.wikipedia.org: Стрілочний перевід
Як тоді істою українською є це?:
То залізнична лексика, а "переводити стрілки" загальна. Ото поглянувши в московську Wiki й у словники до сполуки "стрілочний перевід" також є сумніви. За цікавим збігом така же сполука є й у московській ("cтрелочный перевод"), і в білоруській ("стрэлачны перавод"). Слова "стрілочний" у Желехівського, Грінченка (1-ше й 3-тє), чи Уманця не знайшов. Корпус 2u.org.ua серед своїх словників показує першу згадку лише в 2013 році:
r2u.org.ua: стрілочний Раніші словники там до моск. "стрелочный" дають укр. "виличний": 
r2u.org.ua: стрелочный
Не знаю етимології цього вислову. Якшо таки від залізничної лексики, то слабо віриться, шо вкраїнська була першою мовою, де цей вислів вигадався й поширився. Про мене, то одночасно в різних мовах ця сполука також не могла з'явитися.
> Слова "стрілочний" у Желехівського, Грінченка (1-ше й 3-тє), чи Уманця не знайшов
goroh.pp.ua: стрілка : «2. Назва довгих вузьких деталей і частин у різних механізмах, приладах, апаратах».
Так і слова «колійний» там також не маєть. Це ж не значить, що від певного іменника не можна утворювати прикметниковий твар.
> Не знаю етимології цього вислову.
Ніхто не знає. Бо так вийшло, що цей вислів є ладним у всіх і не є якоюсь лексичною калькою в ніякій зі східних слов'янських мов. Можемо робити висновки тільки з особистого відчуття меншої гідности.
Я хилю до того, шо сполука "стрілочний перевід", скоріше за все, просто скалькована з московської.
"Бо так вийшло, що цей вислів є ладним у всіх і не є якоюсь лексичною калькою в ніякій зі східних слов'янських мов."
Сполуку витворили в українській, а московська вже тоді перейняла її собі? Чи сполука належить до давнішої спільної східнослов'яської лексики? Чи ця сполука скалькована з якоїсь іншої впливової мови?
> Сполуку витворили в українській, а московська вже тоді перейняла її собі?
Можемо гадати, що так. Інакше доведіть зворотнє; те, що цей вислів суперечить українському мовному устрою; має нелогічний для української мови стрій (структуру).
Слово чи сполука не конче мають суперечити вкраїнській граматиці, чи фонетиці, шоби бути зиченими.
Болого, що замість чертки проставлені середники.