запозичене з монгольської і татарської мов за часів Золотої Орди;
тат. ярлык «письмовий указ, грамота хана», дтюрк. jarlїγ «веління, наказ, припис», монг. ст. jarlig «наказ, указ» (монг. суч. зарлиг «тс.»);
звуження значення слова («етикетка») було пов’язане, очевидно, з митницькою практикою контролю товарів.
Нали́чка найкраще
Це
шеврон (нашивка)
goroh.pp.ua: личка псл. lyko «лико», пов’язане з lǫćiti ‹*lǫk- «в’язати»
Від
В жодному словнику воно не йде як шеврон. Етимологія може бути і від лице, тобто «те, що є на лиці», так як ярлик є описом товару, своєрідним обличчям речей. Ось значення до слова обличчя і відповідно лиця:
- Загальний вигляд, зовнішні обриси чого-небудь.
- Найпоказовіша риса явища, предмета і т. ін., яка виражає його суть.
- Зміст якого-небудь явища в поєднанні з його оформленням, структурою.
- Сукупність основних якостей кого-, чого-небудь, його суть