Від друс. лякало від лякати, лячи »гнути« → »гнути щось під готову форму«. Форми з різними голосними відбивають варіанти реалізації фонеми /я/ в ненаголошеному складі (ги в: гледіти~глядіти, тягти~тігти~тєгти, десять~десіть~десеть тощо); основна є форма лякало.
Знак ~ значить фонетичну варіативність форми, тобто допустимі в рамці фонології даної мови фонетичні реалізації (різновиди вимови) тої самої фонематичної форми. Кому я тут бачу недоречною, з неї бо дехто може розуміти ніби мова є про різні слова.
Які свідчення, що це слово і з таким значінням існує в українській мові?
Ну видимо ж перекручене москальське лекало!
Прямих свідчень й не знаю. Але
1) з точки зору типології семантичної мотивації руська мова знає розвиток "гнути" → "творити форму" (див. ЕСУМ І, 157: бгати), що є синонімічне творення до лѧчи/лѧкати "гнути" → лѧкало "те, чим гнуть → надають форму (вигинанням)", тобто то не є чуджий руській мові семантичний розвиток;
2) слово відповідає фонології руської мови, з рефлексом, відбитим на письмі як <е> на місці ненаголошеного ẽ (<ѧ>);
3) є однозначно ліпша альтернатива гето несловянському "шаблон"; і, хоча прямо довести, що слово се в руській бі споконвіку є тяжко, тяжко є найти й инше гідне тякле слово за "шаблон" у руській, принаймні таке, яке не перетиналося би з иншими суміжними тямами (напр., "модель", "форма" тощо), й яке було би морфологічно просте.
Цього разу Ви хоч визнали, що даєте слово з російської мови. Ох, трудно з Вами. Невже вам геть серце не кроїть, що після століть змосковщення українці знову похапцем та й зиркають на російську мову, як на старшого брата, яке б ото слово собі прихопити?
Я не тверджу що слово те є з вятської.
Не твердіть. Бо й так очевидно.
Не очевидно, бо в руській є типологічна паралель.
Тю, та так можна АБСОЛЮТНО кожне слово російське виправдати, якщо воно слов'янського кореня.
Ище й з дедукцією проблеми ймете...
Та ви, рясця вашій матері, уже дістали давати російські слова на словотвір! Больнціа, наскі, лєкала, вродє, і всі слова для вас, трясця, дуже логічні, а те, що чужі, то байдуже, аби слов'янські були!
Дайте хоч трійко прикладів вживань цього слова українськими авторами! Квітка-Основ'яненко, Іван Карпенко-Карий, Марко Кропивницький, Маркіян Шашкевич, Пантелеймон Куліш, хоч хтось?! Чи для вас тепер будьяке слово пхати в мову нормально?
Я Вас прошу, Єлісеє, скажіть прямо. Ви щиро вірите, що слово українське, придумане українцями незалежно од росіян, і навіть якби не Росія (якби крізь землю провалилася ще в XIV столітті), то слово "лікало" і без того було б у мові українців?
Чи ви таки признаєте свідомо, що слово прийшло од росіян, просто вам "норм", бо слово лаконічне й логічне?
Від друс. изразъ, від из-разити »вибити, вирізати, вирізьбити«, від разити »бити, різати, робити відтиск (биттям)«.
Мо́дло — Модель; образецъ; шаблонъ (Словник Грінченка)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28747-modlo.html
Слово від праслов'янського *modla "ідол, гравіроване зображення чи образ всього, що шанується або вважається, що передає духовну силу".
А росіянізм "шаблонність" можна перекласти як "мо́длість".
Не для того, щоб замінити попередні пропозиції, бо цілком можуть співіснувати різні слова як синоніми.
Ввести слово доречно хоча б задля того, щоб давнє праслов'янське слово не вимерло з нашої мови.
Додав форму з ікавізмом (
uk.wikipedia.org: Ікавізм )
КФЯЙ,
ЕСУМ каже модло є через зх.-слов. і нім. від сер.-лат. modela. Прасл. *modlo в рус. дало би +моло; втім такого нема. Є прасл. *modl- (←*mold-) в рус. молити, молитва (первісно *"молоти-трощити-нести в жертву"), а також в чес., слвц. modla "ідол", та я бим не плів "ідола, обйєкт поклоніння" до "шаблона, зразка".
bgalo ; bgal
/ˈbɣɑlo/ [ˈbɣ̞ɑlo, ˈɣ̞ɑlo], /ˈbɣɑl/ [ˈ(b)ɣ̞ɑl, ˈ(b)ɣ̞ɑɫ, ˈ(b)ɣ̞ɑw]
___
Yavœurnicyscuy: ‹га́ло› "пристрій для вигинання обіддя, полозів"; Gelexœuscuy/Nedélscuy: ‹бгал› "колода для вигинання полозів"; ← *‹бъгало (*bugalo ← *bug-a-dl-o), бъгалъ (*bugalu ← *bug-a-dl-o-s›), œd ‹bgati› "to bend", tô bui *"tuariti za prõgui ceoho" ("to bend according to curves of something, i.e. of a given form"). Rozvitoc e blizoc eaghelscomou slovou ‹template›, œd lat. ‹tempora, ← tempus› ← *tem-p- "to stretch" = "a device to stretch something according to a given form", u rousscœy: ‹bgalo, bgal› = *"a device to bend something according to the curves of a given form". Tacuy ge rozvitoc e i ou slové ‹leacalo› "a template", œd ‹leacti, leacati› "to bend" → "to bend something according to a given form".
здібло
,
здобина
,
ВЗІРИЛО
+