Словник Яворницького; словник Грінченка вид. 3 (ред. Єфремов Ніковський); СУМ-20
З чого це воно простомовне, та й що з того? І описове це дивне звинувачення
Вважаю, що для запозичених слів має бути презумпція невинности, цебто не можна перекладати те, що має сумнівне чужомовне походження без фактів чи посилань на авторитетні джерела !
Та мабуть чуже, але перекладати не треба
Як на мене - слово прижилося. Та і його мадярське походження - не доконаний факт
А який сенс тоді у цьому ресурсі?
Думаєте від давньоболгарського півня? Дуже правдоподібно.
Про мене, се слово до перекладу не лежить. И звуковим законім руської мови воно не перечить. Ну, може бути {сабля~шабля}, в руській бо є міна {с~ш} часта, та загалом може бути як є.
Чом лінитися робити для зброї, що відіграла важливу та довгу роль в нашій історії - питому назву? Нові слова є крок до самостійності.
Бо все не перекладеш. Це специфічна назва клинкового вружжя, якого є безліч, тож перекладати його нема сенсу.
Українській фонології не суперечить, як уже було зазначено, тож тут і думати нічого.
Підпираю думки Volodymyr Khlopan і אלישע פרוש !
Мені здається, що це наше слово. Якщо пам'ятати, у кого шаблі були найбільше поширені, то це швидше поляки запозичили у нас це слово.
Ні, слово не наше, але перекладати не треба.