Я помітив за собою та також часом в інших мовців з Галичини ліниву вимову (леніцію) /ж/ між голосними, яка звучить близько до [ɹ̠] (дзвінкий заясенний/алвеолярний апроксимант), тобто близька до англійського “r” в більшості говорів (окрім огублення). Особливо в поспішному чи млявому мовленні. Цікаво, чи ше хтось із вас помічав таке, чи може засвідчити це явище?
Спробую пізніше записати вимову.
Спробую пізніше записати вимову.
З великою цікавістю послухав би.
https://voca.ro/1b745C6CaZAs
Ось, вирізав найвиразнішу вимову. “Каже”, “кажан”, “свіжий”, “Боже’. Вибачайте за погану якість. Звучить наче млява вимова, але клянуся я чув таку від інших.
Мабуть, правильніше було б описати таку вимову через [ʒ̞]. Хоча, як на мене, різниця незначна.
То шо думаєте? Чули схоже, чи звучить дивно? Погана якість?
Вимова трохи знайома, хоча я її не так часто чув.
South Slavic languages
moreš (Slovene, Kajkavian Croatian) ‘you can’ from earlier možešь
О. Цікавий приклад. Значить не геть виняткове явище.
South Slavic languages
moreš (Slovene, Kajkavian Croatian) ‘you can’ from earlier možešьО. Цікавий приклад. Значить не геть виняткове явище.
Ini Cesi vuimóuveaty ceasto ‹d› /d/ he /ɾ ~ ɽ/: ‹bude› he [bɾɛ̙ ~ bɽɛ̙] ci [ˈbuɾɛ̙ ~ ˈbuɽɛ̙], i [ˈbʊɾɛ ~ ˈbʊɽɛ], ‹teda› he [ˈtɛɾa ~ ˈtɛɽa], ci u schvidcie móuvleignie he [tᵊɾa ~ tᵊɽa], ta i u inchax slovax, pro nastoyõ: ‹kdy› he [gɾɪ ~ gɾɪ̞ ~ gɽɪ ~ gɽɪ̞], ‹tady› he [ˈtaɾɪ ~ ˈtaɽɪ], ‹vedu› /ˈvɛɾu ~ ˈvɛɽu/.
Pered ‹ě› /ʲɛ/, ‹i ; í› /i ; iː/ [ʲɪ ; iː ( ~ ʲɪː)], ‹l› /l/, ‹n› /n/ (he otó: ‹viděl›, ‹soudit›, ‹chodíme›, ‹vedle›, ‹jednou) ci po ‹z› /z/ (‹zde›, ‹zdar›) tacoho neyma. U tœmy pered ‹m› /m/ u slovie ‹sedm› tacui e /d/ → [ɾ ~ ɽ] yac u vuimóuvie seoho slova e udieto golosen [u]: |ˈsɛdm| → /ˈsɛdum/ → [ˈsɛɾum ~ ˈsɛɽum].
»‹О. Цікавий приклад.›«
Ne viemy ci vidiex coli receigne yz odina ino vuigouca peredje.
Ini Cesi vuimóuveaty ceasto ‹d› /d/ he /ɾ ~ ɽ/…
Цікаво.
Ne viemy ci vidiex coli receigne yz odina ino vuigouca peredje.
Не зрозумів.
До речі, добродію Єлисію, дозвольте спитати, із яких джерел Ви знаєте про всі ці звуки, алофони Мови, зокрема з точки зору МЗА (міжнародна звуцька абетка, МФА)? Можете, будь ласка, дати хоч кілька тих, що є в мережі в вільному доступі?
Ne viemy ci vidiex coli receigne yz odina ino vuigouca peredje.
Не зрозумів.
“Не вім, чи відех коли речення із одина іно вигука передже”
Чи видно, коли речення з одними й тими самими словами, але в іншому виголосі, передає щось інше?
До речі, добродію Єлисію, дозвольте спитати, із яких джерел Ви знаєте про всі ці звуки, алофони Мови, зокрема з точки зору МЗА (міжнародна звуцька абетка, МФА)? Можете, будь ласка, дати хоч кілька тих, що є в мережі в вільному доступі?
Ne ròzoumieiõ puitagne. O yacui móuvui zvõciex puitayete? Moya izmienca vuisje tou bie o ceixscœy móuvie. A gerela sõty moyi ouxi. 🤷 Ci cyto xotchete viesti?
Чи видно, коли речення з одними й тими самими словами, але в іншому виголосі, передає щось інше?
Comou e se puitagne?
Ini Cesi vuimóuveaty ceasto ‹d› /d/ he /ɾ ~ ɽ/…
Цікаво.
Ne viemy ci vidiex coli receigne yz odina ino vuigouca peredje.
Не зрозумів.
Nou, ou Vas e receigne: »O.« — yz odinoho lixye vuigouca.
До речі, добродію Єлисію, дозвольте спитати, із яких джерел Ви знаєте про всі ці звуки, алофони Мови, зокрема з точки зору МЗА (міжнародна звуцька абетка, МФА)? Можете, будь ласка, дати хоч кілька тих, що є в мережі в вільному доступі?
Ne ròzoumieiõ puitagne. O yacui móuvui zvõciex puitayete? Moya izmienca vuisje tou bie o ceixscœy móuvie. A gerela sõty moyi ouxi. 🤷 Ci cyto xotchete viesti?
Ну, Ви не раз докладно розписували звуки в різних говірках, зокрема чи це [ʏ], чи [y], чи [iʷ], [ʉ]; [u͡ʊ]; [ɤ] чи [ɘ]; [œ] тощо. Хотілося б дізнатися, якщо не таємниця, на які джерела колишніх і нинішніх точних звуків говірок Мови Ви посилаєтеся
До речі, добродію Єлисію, дозвольте спитати, із яких джерел Ви знаєте про всі ці звуки, алофони Мови, зокрема з точки зору МЗА (міжнародна звуцька абетка, МФА)? Можете, будь ласка, дати хоч кілька тих, що є в мережі в вільному доступі?
Ne ròzoumieiõ puitagne. O yacui móuvui zvõciex puitayete? Moya izmienca vuisje tou bie o ceixscœy móuvie. A gerela sõty moyi ouxi. 🤷 Ci cyto xotchete viesti?
Ну, Ви не раз докладно розписували звуки в різних говірках, зокрема чи це [ʏ], чи [y], чи [iʷ], [ʉ]; [u͡ʊ]; [ɤ] чи [ɘ]; [œ] тощо. Хотілося б дізнатися, якщо не таємниця, на які джерела колишніх і нинішніх точних звуків говірок Мови Ви посилаєтеся
Ne zasirayte viety puitagnami ne do rieci, pacye puitagnami oge yix este stavili ouge ne raz i na yix esmi Vam ne raz ouge œdpovieu! Tout e móuva o inchozvõcie /ʒ/.
Чув я щось таке, та. Хотів би ще знати, чи не таку вимову мали на увазі ті, хто писав, до прикладу, “кау” чи “каеш”, як то подає Грінченко (“Чую я, кае, вчора пани поносять якусь політику” тощо). Чи то вже геть не до того?