Чи є перейнятим слово “вантаж”?
ЕСУМ на те пише: “зустрічається тільки в сучасній українській мові; загальноприйнятої етимології не має; пов’язується з р. аванта́ж «перевага, виграш», від фр. avantage «тс.» (Фасмер І 58) або виводиться від вата́га «банда розбійників; артіль» як результат вставлення н і уподібнення до бага́ж (Šerech ZfSlPh 23, 146–167); можливий зв’язок з бенте́жити;”
Ваші думки, штиве добродійство?
Чи є перейнятим слово “хлоп” и всі його похідні (хлопець тощо)?
ЕСУМ: “запозичення з польської мови; п. chłop «селянин; хлопець» походить від псл. *хоlръ, звідки повноголосна східнослов’янська форма холо́п”.
Жду ваших доводів/спростувань.
Чи є перейнятим слово “хлоп” и всі його похідні (хлопець тощо)?
ЕСУМ: “запозичення з польської мови; п. chłop «селянин; хлопець» походить від псл. *хоlръ, звідки повноголосна східнослов’янська форма холо́п”.
Жду ваших доводів/спростувань.
Nuiné yé tuar “xlop” imõ za pitomuy. Yasnil eimy to tou: https://slovotvir.org.ua/toloka/obhovorennia-sliv/chy-polonizmy-slova-meshkanets-serdlo-kat-pan-kokhaty-svavillia-znenatska-dupa-shvydkyi-chynyty#post_697.
Чи є перейнятим слово “взаємний” и похідні?
ЕСУМ: “очевидно, результати лексикалізації виразу псл. *ѵъ zajьmъ, утвореного з прийменника ѵъ(n) та іменника zajьmъ, похідного від дієслова zajьmati (корінь jьm- /ję-, той самий, що і в дієсловах ма́ти, займа́ти, я́mu, йня́ти);
можливо, що прикметник взаємний в українську мову, як і в чеську, запозичено з польської”.
У нас поза заходом слово “вантаж” не вживають. Слово “груз” теж не вживають у такій тямі.
Смішно про “запозичено з польської” читати, коли мене в свій час турбувало, чи не є це калькою московського “взаимный”.
Мене турбує дивовижне українське слово “чемний”. Його дають специфічним українським утворенням, що виникло внаслідок утрати початкового к- та семантичної видозміни слова кче́мний.
Але слово “нікчемний” записують у полонізми – https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%87%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9
Отже, і чемний теж утворилося від полонізму?
Теж це рупить дуже.
Прийменник “к (ко, ку)” є питім и в руській, тож саме по собі сполучення “к чому” не може правити за доказ запозичености. Незакономірний рефлекс має “ні-”, замість очікуваного “ни-” – се єдине може хилити до гадки про запозичення. Втім, “ні-” є й в инших формах, як: ніко́ли, ніде́, ніхто; Шевелів про таке “ні-” в них пише про ймовірно лядський уплив, хоча самі складені форми – другою своєю частю – суть питоми. Так, власне, про лядськість “нікчемний” ще мав би свідчити рефлекс “е” під наголосом, замість очікуваного правописного “і”, перед давнім складом зо слабим *ь (*ни-къ-чем-ьн-ъ-и).
Таким чином, 2 проти 1 докази фонологичні свідчать проти питомости сеї форми.
А що тоді з словом “чемний”? Пишуть, що власне українське утворення.
Сумно буде й його одкидати.
Уще́нт.
Радянські словарі дають що утворення, пов’язане із запозиченим з польської мови іменником ст. szcządek «нащадок», що походить із псл. *čędo «чадо».
Але є ж українське слово уще́рть «до самого верху, по вінця», утворення з давнішого *vьzčьr̥tь, що є префіксальним похідним від псл. *čta «черта».
То чи дійсно уще́нт полонізм?
Уще́нт.
Радянські словарі дають що утворення, пов’язане із запозиченим з польської мови іменником ст. szcządek «нащадок», що походить із псл. *čędo «чадо».
Але є ж українське слово уще́рть «до самого верху, по вінця», утворення з давнішого *vьzčьr̥tь, що є префіксальним похідним від псл. *čta «черта».
То чи дійсно уще́нт полонізм?
Cyto ime “вщерть” do “вщент”? Wd rwznuix slwf sõty, “вщерть” e wd “uz” (d.-rous. въз) ≈ “na, do, po” + “certy” (← cyrty, d.-rous. чьрть) “certa, cray, rõb”, tobo *“do craya, po cray, po certõ”, a “вщент” e wd lẽdscoho “szczęd-” ← iz-kẽd- ← *kENd- “ditẽ, cẽdy, cẽdo, izcẽdoc/щадок”.
А що тоді з словом “чемний”? Пишуть, що власне українське утворення.
Сумно буде й його одкидати.
То є зворотнє утворення, власне українське, та на базі запозиченого нікчемний.
Просто дуже жаль, що стільки слів виявляються нерідними :(
Чи перейняті слова “незале́жність” та “непідле́глість”? Криті склади, а “ікавізму” нема (бачив, що пан Ялисій на те пише “гармонізація”). Чи не черпані ті слова з лядської від “niezależność” и “niepodległość”?
Чи є перейнятим слово “вантаж”?
ЕСУМ на те пише: “зустрічається тільки в сучасній українській мові; загальноприйнятої етимології не має; пов’язується з р. аванта́ж «перевага, виграш», від фр. avantage «тс.» (Фасмер І 58) або виводиться від вата́га «банда розбійників; артіль» як результат вставлення н і уподібнення до бага́ж (Šerech ZfSlPh 23, 146–167); можливий зв’язок з бенте́жити;”
Ваші думки, штиве добродійство?
Я гадаю, що так. Та ще й схоже, що недобре воно прищепилось, бо я не чув його ніколи поза офіційним ужитком.
Мене незалежність давно турбує. Грінченко подає зовсі иншими словами:
https://r2u.org.ua/s?w=%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C&scope=all&dicts=12&highlight=on
Мене незалежність давно турбує. Грінченко подає зовсі иншими словами:
https://r2u.org.ua/s?w=%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C&scope=all&dicts=12&highlight=on
Авже, “непідвладність” від такого щиро руського “влада”. Головне що Грінченко подає…
Чи перейняті слова “незале́жність” та “непідле́глість”? Криті склади, а “ікавізму” нема (бачив, що пан Ялисій на те пише “гармонізація”). Чи не черпані ті слова з лядської від “niezależność” и “niepodległość”?
“Незале́жність” точно має неруський твар. “Непідлеглість” фонологично вписується в рамки руської фонологиї; тяжко казати, чи є все таки прямий переклад із лядської або ні, бо все таки “лежати під ким/чим” в розумінні “залежати від кого/чого” є не менше руське ніж лядське.
Ви, добродію, замість дотепу краще б поглянули на “е” в критім складі. Непідлеглість, але ліжко. Чи не маркер чужости слова?
ЕСУМ каже, що слово сволоч перейнято від російської мови.
Але нічого не каже про слово наволоч.
У вас вживають це слово? У словарі Грінчековім є. Перекручене російське сволоч, чи рідне наше слово?
Шпортатися дуже дивне слово.
Досі не впевнений, що правильно розумію значіння. У вас так говорять? Питиме слово чи непитиме?
По́чвар та почва́ра це чудовисько чи страшна людина?
Чи трапляється в Східній Україні? ЕСУМ пише, що полонізм.
Кузька.
Це слово часто чув молодим. Російське воно, чи наше рідне? У вас вживають?
Назва вкраїнського міста “Перемишль”. Чи є воно черпаним чи питомим и який тоді його зрій?