Так, Романе, напевно Вам ніхто не зможе сказати, чи було, а чи ні. Для цього треба було б у часі переміститися :)
Можна хіба виснувати гіпотезу виходячи з наявної інформації
Так, Романе, напевно Вам ніхто не зможе сказати, чи було, а чи ні. Для цього треба було б у часі переміститися :)
Можна хіба виснувати гіпотезу виходячи з наявної інформації
Так, Романе, напевно Вам ніхто не зможе сказати, чи було, а чи ні. Для цього треба було б у часі переміститися :)
Або бути добродієм Єлисієм)
Можна хіба виснувати гіпотезу виходячи з наявної інформації
Про це й мова: хотілося б почути щонайправдивіше припущення
Хм.. накілько я пам’ятаю, то господар Поруш десь таки писав уже про це, треба глянути де саме 🤔
Чи є твар “довліти” питім?
сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала
Що таке “ксту”? 👀
Чи питома єсте “мухомор” і “Конотоп”?
Чи питома єсте “мухомор” і “Конотоп”?
“Питома єсте”… До чого тут “єсте”?
Про “Конотоп” трішки згадано вгадайте в кого. Ви, здогадуюся, не читали.
Мені здається, йдеться про усічення/складений іменник в обох словах
“Питома єсте”… До чого тут “єсте”?
III ос. дв., добродію Романе
“Питома єсте”… До чого тут “єсте”?
III ос. дв., добродію Романе
Спасибі, добродію Богдане, та питання не про те.
Навіщо вживати явно нерідну двічі майже мертвичину?
Ні, я знаю, навіщо (повикаблучуватися, спробувати здатися знавцем Мови та її говірок, не знаючи при цьому й деяких основ), та питання риторичне.
Я вже не раз писав, чому так писати не треба.
Не скажете, будь ласка, слово “ивишні” – питоме чи з моск. “ивишни”?
U SIRM II 458 pœd ‹клю́кати-1› duibax na xuibõ: »‹ключи́тися› ‘проростати, пускати пагони’, клю́читися ‘трапитися’«.
Olni golóune slovo ‹клюка́ти› (‹clioucati›) razomy iz inchimi slovami, a tacoge ‹клю́читися ‘трапитися’, iz ròzvitcomy *‘cliouciti = vertieti, vernõti, crõtiti, gnõti’ → ‘vernõti põty → to happen’, use œd corene *kliou- ← *kleu- ‘criu, criviti, gnõti, bgati’, slovo ‹ключи́тися› ‘проростати, пускати пагони’ tõdui, ocivisto, ne teaghné, ale e œd incheoho corene — *kul- ‘to germinate, sprout; ← to cut through’, i teaghné, ceréz stõpeni *0 : *o do *kol- u ‹colóti; cœl›.
Otge, olni pratvar ‹клю́читися ‘трапитися’ e *kliouk-i-ti , to pratvar ‹ключи́тися› ‘проростати, пускати пагони’ e *kulyk-i-ti, œd iména *kul-yk-u → d.-rous. *‹culyçu› (bóulgariçeiõ: *‹къльцъ› ‘a sprout, a shoot’; v. SIRM II 444, pœd ‹кілець›: ‹коле́ць› ‘кільчик, паросток’, iz utorinnuimy *u → “*o” → o-perégolósomy u tvariex ‹кілець, кільчик, кільче, кільчити›), + *-i-ti, otge bóulgariçeiõ bui tó boul d.-rous. tvar *‹къльчити› → ‹ключи́ти›, i e uzteaghnõto do ‹cluic› (*kul-uik-u; SIRM II 460), ‹clo› ‘fang’, ‹clin› (*kul-in-u; SIRM II 461); v. tacoge SISM XIII 192—193 *kъlъ, 194: *kъlьcь.
Ta miena *kulykiti → */k∅lʲəˈt͡ʃɪtɪ/ (← *‹кльчити› ← *‹къльчити›) → /klʲuˈt͡ʃɪtɪ/ e, viedie, uzslœuna tie mienie *‹ь› → ‹ю› u ‹блюва́ти› ← *‹бльва́ти›, ‹клюва́ти› ← *‹кльва́ти›, ‹плюва́ти› ← *пльва́ти›, a tacoge u ‹слухня́н› ← *‹слъхнѣнъ›.
> Не скажете, будь ласка, слово “ивишні” -- питоме чи з моск. “ивишни”?
Na sèse puitagne ne œdpoviemy. Sèisõ gœlcõ tvorix pro istoslœuno tèmna slova ta xuibui u istoslœuyie u rousscœy móuvie — pro nicy inche. Yac ya ne mojõ yzterti izmiencui tout yacœi do tsœiéï rieci neeamui sõty, pacye’smi prosiu ouge ne pisati ne do rieci, to he odinõ põty carati za tó ne bõdõ œdpoviedau tacuimy ceastybeirçœm na yix puitagna.