А біх, бі, бісте існують? Де?
А біх, бі, бісте існують? Де?
Я скільки не читав жерел, усі пишуть, що давньоминулий український час це був співав, був ходив, був робив. А ніяке не бі, я пробував знайти різні бі в давньоруських памяток, але немає! Не розумію, чому ви замінили був на бі!
Просто щоб я міг краще Вас розуміти, Єлісеє. Будь ласка, поясніть. Я ходив був до школи — я ходив бі до школи? Чому ж не був?
Давноминулий, минулий, теперішній, майбутній. Не бачу потреби ні прибирати щось, ані додавати
ягельський перфект я би точно ввів в українську, враховуючи, що у говірках він зберігся, принаймні у закарпатському та гуцульському діялектах (можливо також у буковинському). Але стільки багато води ввелисьте у тексті, що мене аж заплутали, тому хочу уточнити, і виправте, якщо помиляюся.
Отже, я так розумію, це є буцім Past Perfect форми? В деяких особах множини та однини, не зрозумів, яка граматична форма повинна бути
1 осб, одн:
Я гравІМ (чол)
Я гралаМ (жін)
Я гралоМ (сер)
2 осб, одн:
Ти гравІСЬ (чол)
Ти гралаСЬ (жін)??
Ти гралоСЬ (сер)??
3 осб, одн:
Він гравЄ
Вона грала (Випадає єсть?)
Воно грало (Випадає єсть?)
1 осб, мн:
Ми гралиМ
2 осб, мн:
Ви гралиСЬТЕ
3 осб, мн:
Вони суть грали??
Вони грались??
»он/она/оно гра« (он? 😳)
игра(сть)
_________
»ми грасмо«
играхм(о/є/ꙑ) / играсм(о/є/ꙑ)
_________
»они граю«
играхѫ(ть) / играшѧ(ть)
»ми бісмо«
бѣхм(о/є/ꙑ) / бѣсм(о/є/ꙑ)
_________
»они бі«
бѣшѧ(ть)
»ягельський перфект я би точно ввів в українську, враховуючи, що у говірках він зберігся, принаймні у закарпатському та гуцульському діялектах (можливо також у буковинському)«
То не перфект зберїг ся, але його форми (та й то не якісь окремї форми, але аналитичнї звороти шибу “бути + дїєприкметник на -л”), та висловюючи нинї просто минулий час, без перфективности.
»1 осб, одн:
Я гравІМ (чол)
Я гралаМ (жін)
Я гралоМ (сер)
2 осб, одн:
Ти гравІСЬ (чол)
Ти гралаСЬ (жін)??
Ти гралоСЬ (сер)??
3 осб, одн:
Він гравЄ
Вона грала (Випадає єсть?)
Воно грало (Випадає єсть?)
1 осб, мн:
Ми гралиМ
2 осб, мн:
Ви гралиСЬТЕ
3 осб, мн:
Вони суть грали??
Вони грались??«
один.
1. ѥсми играл / играл емь
2. ѥси играл / играл ѥс’
3. ѥ играл / играл
множ.
1. ѥсм(о/є/ꙑ) играли / играли’см(о/є/ꙑ)
2. ѥстє играли / играли’стє
3. сѫть играли / играли
»1 осб, одн:
Я гравІМ (чол)
Я гралаМ (жін)
Я гралоМ (сер)
2 осб, одн:
Ти гравІСЬ (чол)
Ти гралаСЬ (жін)??
Ти гралоСЬ (сер)??
3 осб, одн:
Він гравЄ
Вона грала (Випадає єсть?)
Воно грало (Випадає єсть?)
1 осб, мн:
Ми гралиМ
2 осб, мн:
Ви гралиСЬТЕ
3 осб, мн:
Вони суть грали??
Вони грались??«один.
1. ѥсми играл / играл емь
2. ѥси играл / играл ѥс’
3. ѥ играл / играл
множ.
1. ѥсм(о/є/ꙑ) играли / играли’см(о/є/ꙑ)
2. ѥстє играли / играли’стє
3. сѫть играли / играли
Дякую за відповідь, але можете надати саме сучасні, українські форми? Я знаю, як у давнину будувалися форми з “єстє”. Але воно не підійде вже до сучасної української мови, треба переформувати під сучасне мовлення. У сучасному мовленні, саме у закарпатському діалекті, “єстє” осучаснився. Зверху я власне навів приклади.
> >
> > игра(сть)
> > \_\_\_\_\_\_\_\_\_
> > »ми грасмо«
> >
> > играхм(о/є/ꙑ) / играсм(о/є/ꙑ)
> > \_\_\_\_\_\_\_\_\_
> > »они граю«
> >
> > играхѫ(ть) / играшѧ(ть)
> >
> > <br>
>
> Я не записую приставнії й уставнії приголосни.
Там /и/ не є ни вставна, а ни приставна голосна. То є часть кореня
»Я дав сми таки ж твари, що й Олисій. Они вже суть пристосовани до сучасности. «
Котрї твари?
»він = в + он«
Але без протези було би ‹ін› /ʏn/, та не ‹он› /ʷɔn/
> »він = в + он«
>
> Але без протези було би ‹ін› /ʏn/, та не ‹он› /ʷɔn/
Чому би це, без протези там “і” неможливе
»Чому би це, без протези там “і” неможливе«
Можливе, та не “і”, але /ʏ/.
Я й на YouTub’ї десь чув таку вимову. Буде минї глянути.
> У теперешні часі тоді вжди будемо писати он/она/оно граєть, а не гра(є); они грають, а не граю(ть)
Ceomou buismo tó?
Pervçui, cœneç tvara rieci (verbum) ouge dasty póuen natvar (information) o osobie i cislie’ho, ta i o tchasie. Pro nastoyõ, reucchi »Ygraié«, viemo yz cœnça ‹•ié› oge tó e o trèteiy osobie u eidninie teperiexynioho tchasou néotuicenoho — a niyac ne o pervcheiy osobie u mnoginie teperiexynioho tchasou néotuicenoho ci o drougœy osobie mnoginui teperiexynioho tchasou néotuicenoho. Odinacovo, i yz »Ygraiõ« e çielui yasno oge tó ya ygraiõ — ne “tui ygraiõ” ni “mui ygraiõ”.
Za drougoe, ne vidjõ potrebui tvarie trèittui osobui eidninui teperiexynioho tchasou néotuicenoho iz ‹•éity› (Vache ‹•єть› u ‹граєть› bóulgariçeiõ), ponevagy:
a) tvara ‹•(i)é› ouge stané vuiraziti trèittõ osobõ eidninui teperiexynioho tchasou néotuicenoho,
b) tvar bez ‹•ty› e stanoviu sẽ he pitimuy rousscœy móuvie u usiex riecereadiex (verb classes) crœmy onuix na ‹•i•› u teperiexyneimy tchasie néotuicenœmy,
c) iz ogleadomy na pitimœsty yna vœilna postaya (position) ‹sẽ› u rousscœy móuvie, cde postay ‹sẽ› pered riecciõ e ceasto sõreadiyno (syntactically) neminõtch ci zaveazliu, néyma potrebui dodati ‹•ty› ic tvarœm he: ‹ygraié›, ‹couié›, ‹vieié›.
Inam (to some) nariecciam sõty u trèittie osobie eidninui teperiexynioho tchasou néotuicenoho pitimui i tvarui iz ‹•ty› u usiex riecereadiex, ale i tvarui bez ‹•ty› u usiex riecereadiex — t.b. i u i-readie (‹sidi’, xodi’› = ‘sidity, xodity’, ‹sidea’, xodea’› = ‘sideaty, xodeaty’, ‹ygraiõ’, znaiõ’› = ‘ygraiõty, znaiõty’) uclioucyno, ci i prosto bez ‹•y› (‹sidit, ròbit, xodit› = ‘sidity, ròbity, xodity’), ba, i bez ‹•ié› u a-readie (‹zna’, ygra’› = ‘znaié, ygraié’), a inde bez ‹•ié•› u a-readie ta iz ‹•ty› ci ‹•t› na cœnçie (‹ygraty, znaty› = ‘ygraié, znaié’), ci u trèittey osobie mnoginui: i ‹znaiõ’› i ‹znaiõt› i ‹znaõty› — use = ‘znaiõty’. Obace, onui ne cineaty zagailnõ riecesõstavõ (verb system) rousscoï móuvui ale sõty œdpreadui (results) ocrema i néœdvisla miestna ròzvitcou po roussuix nariecciax, i cuimotvoriti (to codify) pravopisy na tacuix tvariex bui boulo negadcovano (irrational).
> > ягельський перфект я би точно ввів в українську, враховуючи, що у говірках він зберігся
Yno diuno tvarceigne (formularion), atge in bui gadau oge he buismo xtieli uvesti u rousscõ cyto yz eaghelscui, olni, na dielie, móuva e o uvedeignie u cuimotvorenõ (codified) móuvõ toho cyto postoielo e u rousscœy móuvie œd pradauna.
Pisati tvarui rieci ‘bouti’ he cœnçui (‹•m›, ‹•sy›) e nepoprauno i bezsloveisno (illogical), ouge i ponevagy mojõty bouti i peréd riecciõ, por., pro nastoyõ, u puitailnax receignax: »Cde’s’ boul?« — »cde boul esi/es’« e ne puitagne ale pœdreadna ceasty receigna, na pr., u: »Puitaiõ tea cde boul esi/es’«. Abo iesce priclad coli ‘bouti’ stoïty po zaiménie, por.: »Ya’smi tó tiesto cinila.«. A tacoge i tomou cyto [jɛsʲ, jɛs, sʲ, s] ci [m, em ~ im] sõty ino ousiecenui tvarui œd ‹esmi, eimy› /jɛsˈmɪ, jem ~ jim/ ta ‹esi› /jɛˈsɪ/. Ousiecenœi tvarui œd ‹esmi, eimy› sõty: ‹’smi, ’my› — a ne ino ‹’my›, a ousiecenœi tvarui œd ‹esi› sõty: ‹es’, ’si, ’s’› — a ne ino ‹’s’›.
Oge u loucieynie (casual) mouvleignie naduibaiémo ceastieye ousiecenui tvarui e tomou cyto póunœi tvarui ‹esmi› ta ‹esi› imõty svoye õzycoe znaceigne — yzocrema pœdcercnõti buitnœsty ynui danui dieyui, na pr.: »Esi crau!« = ‘You did steal!’, »Esmi varila (ta use yzziedeno e ouge)« = ‘I have cooked (but all have been eaten up already)’, »E ròdila ouge, ta ouge e doma iz diteamy« = ‘She has given birth already, but is already at home with the baby’.
> > Ми гралиМ
> > 2 осб, мн:
> > Ви гралиСЬТЕ
> > 3 осб, мн:
> > Вони суть грали??
> > Вони грались??
I tout, poprauno e:
I. osoba mnoginui:
m.r. (ta miechano): ‹ygrali’smo›, ‹’smo ygrali›, ‹esmo ygrali›, ‹ygrali esmo›, g.r.: ‹ygralui’smo›, ‹’smo ygralui›, ‹esmo ygralui›, ‹ygralui esmo›;
II. osoba mnoginui:
m.r. (ta miechano): ‹ygrali’ste›, ‹’ste ygrali›, ‹este ygrali›, ‹ygrali este›, g.r.: ‹ygralui’ste›, ‹’ste ygralui›, ‹este ygralui›, ‹ygralui este›;
III. osoba mnoginui:
m.r. (ta miechano): ‹ygrali sõty›, ‹sõty ygrali›, g.r.: ‹ygralui sõty›, ‹sõty ygralui›, n.r.: ‹ygrala sõty›, ‹sõty ygrala›
І. Корінь (голосний <е> кореня мінимо на <é>) + -∅: nés, plét, uéz, uéd, réc, péc, gréb, rws, mwg, séd, lég тощо;
ІІ. корінь (без зміни голосного) + -е: nese, plete, ueze, uede, rece, pece, grebe, roste, moge, séde, lége тощо;
ІІІ. — так само як у ІІ. особі;
Із атематичнами на приголосен не можу уявити, як можна в однині відрізнити аорист від теперішня.
> > І. Корінь (голосний <е> кореня мінимо на <é>) + -∅: nés, plét, uéz, uéd, réc, péc, gréb, rws, mwg, séd, lég тощо;
> > ІІ. корінь (без зміни голосного) + -е: nese, plete, ueze, uede, rece, pece, grebe, roste, moge, séde, lége тощо;
> > ІІІ. — так само як у ІІ. особі;
> Із атематичнами на приголосен не можу уявити, як можна в однині відрізнити аорист від теперішня.
Inose, ne viemy ci vierno’ste ròzoumieli cyto tvarui u pravopisi he otó ‹nes•› proti ‹nés› — t.b. iz ‹e› proti iz ‹é› znaceaty, to vuicladõ atge tó bie za daunieychoiõ pravopissiõ.
Te cyto tam pisano bie iz ‹é› za pravopissiõ nuinie e ‹ie› — obie znaceaty |i͡e|. Nuinie, ‹é› slougity znaciti |ɛ| tam cde ‹e› ne mogé znaciti |ɛ|.
Ne viemy ci tac este ròzoumieli pravopisy ‹nes•› iz ‹e› proti pravopisi ‹nés› iz ‹é›. A coli tac he vuiclau eimy — oge ‹é› e = ‹ie› za pravopissiõ nuinie, to ne ròzoumieiõ u ceimy zàmeut Vachoho puitagna »yac œdrœzniti«. Atge, yacœstna rœzniça meidgy ‹nesõ›, ‹pletõ›, ‹vezõ› u tep. ta ‹nies›, ‹pliet›, ‹viez› e cioutna. Tout, u tep. e i |ɛ| u coreni i |•ʊ| na cœnçie proti |i͡e| u coreni ta |∅| na cœnçie u min. Bóulgariçeiõ tó e: ‹несу́› proti ‹нїс›, ‹плету́› proti ‹плїт›, ‹везу́› proti ‹вїз›.
Aha! Vam e, viedie, neyasna rœzniça meidj tvarui tep. i min. u II. ta III. osobax, coli nuinie u rous. u tacuix réclax neyma ‹•ty› na cœnçie u tep. Rœzniça e: nagolós. Do tohoge, u tep. e, strogo, ne |ɛ| a |e| yz [eʲ] ← |e͡i| — e-y-peregolós œd ‹•ty› — œdsi i pravopisy iz ‹•é› na cœnçie u III. os. eid. tep.: ‹nesé, pleté, vedé, vezé›. I xay buismo nuinie i ne ròzlõciali meidj /ɛ/ ta /e/, rœzniça use bõdé za nagolósomy: u min. padé nagolós na coreiny a u tep. na cœneç, otge:
‹nesé› /nɛˈsɛ ~ nɛˈse ~ neˈse/ — tep. : ‹nese› /ˈnɛsɛ/ — min., ‹pleté› /plɛˈtɛ ~ plɛˈte ~ pleˈte/ — tep. : ‹plete› /ˈplɛtɛ/ — min., ‹vezé› /ʋɛˈzɛ ~ ʋɛˈze ~ ʋeˈze/ — tep. : ‹veze› /ˈʋɛzɛ/ — min. t.c.
! Xotcha u ‹nesé, pleté, vezé …› e nagolós na cœnçie, ‹é› ne znacity nagolós, ale oge daunieye bie tou |e͡i| peréd ‹•ty›, porœunaite: i u ‹cazié›, ‹xotché›, ‹mogé› e ‹é› na cœnçie, xotcha nagolós e na coreni. I aino, u slovie ‹mogé› e nagolós tacui na coreni he i u minõlie: ‹mogé› /ˈmoʒɛ ~ ˈmoʒe/ — tep. proti ‹moge› /ˈmoʒɛ/ — min. A xuiba odina mœgylivœsty tou ròzlõciti e vuimóuva /•e/ proti /•ɛ/. Ta tó e odino tacui slovo — inde, he pràvilo, e nagolós na cœnçie u tep..
Rieceve puitagne bui boula ròzlõca meidj III. ta II. osobama eidninui u min., atge i obõde bõdé: ‹nese, plete, vede, veze›, iz nagolosómy na coreiny. Ta tout nie ceoho dieti, e yac e.
Iesce ic tvarœm I. os. eid. min., xotcha bóulgariçeiõ ‹нїс›, ‹вїз› e rœuno pravopisi l-tvarœu ‹нїс›, ‹вїз›, u coreni e golésen rœzen i tó e dóugyno œdguibano u pravopisi latiniçeiõ: ‹nies› |ni͡es|, ‹viez› |ʋi͡ez| — min. proti: ‹neus› |ni͡ʉs|, ‹veuz› |ʋi͡ʉz| — zvx. (zaverxén).
U réclax iz |ɛ| ci |i͡e| u néoconecynie ta |e͡ɑ| ← * EN u tep., u min. bõdé to golósen néoconecyna, p.n.: ‹siesti› → ‹seadé› — III. eid. tep., ‹siede› — II. i III. eid. min., ‹legti› → ‹leagé› — III. eid. tep., ‹lege› — II. i III. eid. min..
Ocremo e puitagne ròzlõcui tep. i min. u réclax iz * y u coreni, he otó u: ‹brysti, bryd•›, ‹cleasti, clyn•›, ‹quynõti, quyt• / quyn•›, ‹svynõti, svyn•› — iz sõgolósnomy + pluinnomy + * u (‹ъ›) / * y (‹ь›). Tout, u rous. (ta blr.), u beznagolósie e ‹u› i ‹y› = /ɪ/, otge, u tep. III. eid.: ‹clyné› /klɪˈne/, ‹brydé› /brɪˈde/, ‹quyné› /kʋɪˈne/, ‹svyné› /sʋɪˈne/. Ta yac pœd nagolósomy * u e dalo |ə| /æ, ə/, a * y dalo |ɔ| /ɔ, ɒ/, to u min., za pràvila oge u min. e nagolós na coreni, tvarui imõty bouti, viedie: ‹brède ( * брь́дє)› /ˈbrædɛ/, ‹clène ( *кль́нє)› /ˈklænɛ/, ‹quène ( * квь́нє)› /ˈkβ̞ænɛ/, ‹svène ( *свь́нє)› /ˈsβ̞ænɛ/ “(it) dawned”.
Aha! Vam e, viedie, neyasna rœzniça meidj tvarui tep. i min. u II. ta III. osobax, coli nuinie u rous. u tacuix réclax neyma ‹•ty› na cœnçie u tep.
Mieniõ Vam za poyasneigne.
Rœzniça e: nagolós
В аористі наголос вжди паде на корінь, чи лише в атематичнах на приголосен?
»В аористі наголос вжди паде на корінь, чи лише в атематичнах на приголосен?«
Падіння наголосу завжди залежить від належності слова до певної наголосової парадигми
> »В аористі наголос вжди паде на корінь, чи лише в атематичнах на приголосен?«
> Падіння наголосу завжди залежить від належності слова до певної наголосової парадигми
Sia viedomœsty ne lievity. U tvariex ‹vesti, nesti, plesti, verzti, ròssti, gnesti, brysti, recti, pecti, tecti, póuzti, teagti, seacti, siecti, verégti, mogti, bosti, nèrti/neréti› i odn. e nagolós na cœnçie i u tep. (pleté, nesé, vezé, verzé, teaghné, brydé, siecé, bodé, gegé (porõcy ‹gygé›) …, xotcha por. ‹mogé› iz nagolosómy na poceatoc u tep. i u min.), a u min. na coreni: plete, veze, nese, siece, bode, teage, rece, gege tc..
U réclax iz ‹•a•, •i•, •ie•, •ou•a•, •ia•›, coli i bie perviesno rœzniça u nagolósie meidj tep. i min., ona ne e taca sõtna atge rœzniça e ouge tvaroslœuna, por.: nosity (3.eid. tep.) : nosi (3.eid. min.), vodimo (1.mn. tep.) : vodismo (1.mn. min.), puitaiéte (2.mn. tep.) : puitaste (2.mn. min.), sideaty (3.mn.tep.) : sidea (3.mn.min.), cinixi (2.eid.tep.) : cini (2./3. eid.min.), tc.
Tvaroslœuna e rœzniça i u réclax he: biti, couti, dieti, muiti, nuiti, pieti, piti, ruiti, stati, tuiti, viti, vuiti, znati› tc., por., u 3.eid.tep. ta 3.eid.min.: bié : bi, pié : pi, vuié : vui, znaié : zna, ruié : rui i d.
Tvaroslœuna rœzniça meidj 3.eid.tep. ta 3.eid.min. u réclax iz *el/*ol : *ul/*yl ta *er/*or : *ur/yr e taca oge u tep. e *el/*ol, *er/*or, a u min. *ul/*yl, *ur/*yr, na pr.: imyré (tep.) : meré (min.) — œd mèrti, †meréti, vergé (tep.) : verége (min.) — œd vèrgti, †verégti, inyré (tep.) : neré (min.) — œd nèrti, †neréti. U réclax cde e usiõdui abo *el/*ol ci *er/*or, abo usiõdui *ul/*yl ci *ur/yr, rœzniça meidj tep. i min. u 3.eid. e nagolós: berégé : berége, sterégé : sterége, póuzé : póuze tc.
Œd ‘dèrti, †deréti’ bõdé: déré iz ‹éré› /ɛˈre/ u 3., 2. eid.tep. , proti ‹deré› iz ‹eré› /ˈærɛ/ u 3. ta 2. eid.min. Tóge u ‹gèrti, †geréti›: géré : geré.
U réclax iz ‹•oló•, •oró•› sõty tvarui 3.eid.min. (ta 2.eid.min.) dóugynui bouti he: coló, moló, boró, poló, poró tc., proti: colé, melé, boré, polé, poré u 3.eid.tep.
U 1.eid.min. u réclax iz corenemy na sõgolósen + •ti tn yn golósen corene viedgiyscui corótoc stané dóug, rodovo, a tó * o /o/ ‹o› → * ō => /a/ ‹a›, * e /ɛ/ ‹e› → * ē => ‹ie› /i͡e/, * y /ə/ ‹e, è, y› → * i = /ɪ/ ‹i›, * u /ʌ̝/ → * ū => /ɘ̞, ɤ, ɯ/, + iz * -s na cœnçie — se ne dóugyno e bouti u cògynie réclie, ta yz cde bœilcha, p.n.:
bosti: bas ( *bōd-s-un, iz * bod- → * bōd-)
mesti: mies ( * mēt-s-un, iz * met- → * mēt-)
vesti: vied ( *vēd-s-un, iz * ved- → * vēd-), ale: viez (vēz-un — bez * -s-), œd vezti
mogti: mœx ( *mog-s-un, bez * o → * ō =› /a/) — proti ‹mœgl› u dvx.
nesti: nies ( *nēs-s-un, iz * nes- → * nēs)
cèsti, cyt• (tep.): cis ( * kit-s-un, iz * kyt- → * kit-) — proti ‹cèu / tchóu / ceóu› u dvx.
recti: riex ( * rēk-s-un)
pecti: piex ( * pēk-s-un)
legti: liex ( *leg-s-un)
brysti: bris ( *brid-s-un, iz * y → * i) — proti ‹breu, brel•› u dvx.
Golósnui perviesno/viedgiyscui i tac ouge “dóugui” sõty tuige, por:
liezti: liez (1.eid.min. — * lēz-un) ci lies (tg., — * lēz-s-un) : liezõ (1.eid.tep)
crasti: crad ( * krad-un) ci cras ( * krad-s-un)
pluisti: pluix ( * plū-s-un) — proti ‹pluu, pluul•› u dvx.
gruizti: gruis ( * grūz-s-un) — proti ‹gruizl› u dvx.
Neyma mienui za dóugotoiõ u * u ci * y u * ul, * yl, * ur, * yr:
póuzti: póus ( * pylz-s-un) — proti ‹póuzl, póuzl•› u dvx.
Yac * em / * en ta * im / *in ta * ym / * yn sõty usi pluinõ u odin golós, to u réclax he ‹geati, eati, meati, ceati› e godie za pèuno recti ci e miena za dóugotoiõ, atge tó bui i tac boul odin golós nuinie. U tœmy, uzslœuié (analogy) iz ‹gegti : gygõ, gygé›, mogé pœdnesti i * em u ‹geati, eati› ta * ym u ‹gymõ, imõ›, * en u ‹geati, meati, ceati› ta * yn u ‹gynõ, imynõ, cynõ›. Xay e yac, ta rœzniça bui boula iz ci bez * -s-, por., p.n.:
geati ( * genti : * gyn-): gin (bez * -s-: * gin-un, iz * gyn- → * gin-) abo geas (iz * -is: * gin-s-un, iz * gyn- → * gin-)
geati ( * gemti : * gym-): gim (bez * -s-: *gim-un, iz *gym- → * gim-)
measti ( * menti : * myn-): meas ( *min-s-un, iz * myn- → * min-)
eati ( * emti : *ym-): im ( * im-un, iz * ym- → * im-), ci eas ( * im-s-un)
Iesce:
greasti, gread•: greas ( * grind-s-un), ci gread ( * grind-un), ta greazti, greaz•: greas ( * grinz-s-un), ci greaz ( *grinz-un) — otge ròzrœzneigna radi e lieple tacui bez * -s-: gread, greaz.
> Пане Олисію, таки рішисте ( * riexili’ste) корыстати из •xõ?
Ymabouty tacui. Serbscoiõ, bóulgarscoiõ, lougiçscoiõ e *-xont, ne *-xent, nuinie, tomou ymabouty i rousscoiõ lieple.
___
‹корыстати из›
Coli ouge bóulgariçeiõ, to taca pravopisy e criva i istoslœuno, i golósmeinno, i golósovo.
Istoslœuno e tó * yz ( * “ьз”), iz peréddievomy [j]: * [ji̯z, ji̯s ≈ jəz, jəs ≈ jᵊz, jᵊs].
Golósmeinno tó dieié he u ‹pes, psa›, ci, iz [j]: ‹èm, èmchi : imõ, imé›.
A golósovo e [(j)ɪz, (j)ɪs ≈ iz, is] cetno ino po sõgolósnie — po golosnie *[ə ~ ᵊ] vuipadé, dauchi * /jz, js/→ [z, s], pràvilno.