А біх, бі, бісте існують? Де?
А біх, бі, бісте існують? Де?
Я скільки не читав жерел, усі пишуть, що давньоминулий український час це був співав, був ходив, був робив. А ніяке не бі, я пробував знайти різні бі в давньоруських памяток, але немає! Не розумію, чому ви замінили був на бі!
Просто щоб я міг краще Вас розуміти, Єлісеє. Будь ласка, поясніть. Я ходив був до школи — я ходив бі до школи? Чому ж не був?
Давноминулий, минулий, теперішній, майбутній. Не бачу потреби ні прибирати щось, ані додавати
Давноминулий, минулий, теперішній, майбутній. Не бачу потреби ні прибирати щось, ані додавати
Аорист не є зайви, надто про писемно книжництво.
ягельський перфект я би точно ввів в українську, враховуючи, що у говірках він зберігся, принаймні у закарпатському та гуцульському діялектах (можливо також у буковинському). Але стільки багато води ввелисьте у тексті, що мене аж заплутали, тому хочу уточнити, і виправте, якщо помиляюся.
Отже, я так розумію, це є буцім Past Perfect форми? В деяких особах множини та однини, не зрозумів, яка граматична форма повинна бути
1 осб, одн:
Я гравІМ (чол)
Я гралаМ (жін)
Я гралоМ (сер)
2 осб, одн:
Ти гравІСЬ (чол)
Ти гралаСЬ (жін)??
Ти гралоСЬ (сер)??
3 осб, одн:
Він гравЄ
Вона грала (Випадає єсть?)
Воно грало (Випадає єсть?)
1 осб, мн:
Ми гралиМ
2 осб, мн:
Ви гралиСЬТЕ
3 осб, мн:
Вони суть грали??
Вони грались??
ягельський перфект я би точно ввів в українську, враховуючи, що у говірках він зберігся, принаймні у закарпатському та гуцульському діялектах (можливо також у буковинському). Але стільки багато води ввелисьте у тексті, що мене аж заплутали, тому хочу уточнити, і виправте, якщо помиляюся.
Отже, я так розумію, це є буцім Past Perfect форми? В деяких особах множини та однини, не зрозумів, яка граматична форма повинна бути1 осб, одн: Я гравІМ (чол) Я гралаМ (жін) Я гралоМ (сер) 2 осб, одн: Ти гравІСЬ (чол) Ти гралаСЬ (жін)?? Ти гралоСЬ (сер)?? 3 осб, одн: Він гравЄ Вона грала (Випадає єсть?) Воно грало (Випадає єсть?)1 осб, мн: Ми гралиМ 2 осб, мн: Ви гралиСЬТЕ 3 осб, мн: Вони суть грали?? Вони грались??
Литературен минув час и так розвину ся з perfect-а, аорист є past simple
“Past simple”
Играти:
я (й)грах
ти (й)гра
ін (и)гра
она/оно (й)гра
Мн.
ми (й)грасмо
ви (й)грасте
они (й)граю
Бути (быти, бѣти):
я біх
ти бі
ін/она/оно бі
Мн.
ми бісмо
ви бісте
они бі
У теперешні часі тоді вжди будемо писати он/она/оно граєть, а не гра(є); они грають, а не граю(ть)
Одповідно ми можемо творити й другії часи, луча різнії времена дієслова “бути” з різними часами якого инчого дієслова.
»он/она/оно гра« (он? 😳)
игра(сть)
_________
»ми грасмо«
играхм(о/є/ꙑ) / играсм(о/є/ꙑ)
_________
»они граю«
играхѫ(ть) / играшѧ(ть)
»ми бісмо«
бѣхм(о/є/ꙑ) / бѣсм(о/є/ꙑ)
_________
»они бі«
бѣшѧ(ть)
»ягельський перфект я би точно ввів в українську, враховуючи, що у говірках він зберігся, принаймні у закарпатському та гуцульському діялектах (можливо також у буковинському)«
То не перфект зберїг ся, але його форми (та й то не якісь окремї форми, але аналитичнї звороти шибу “бути + дїєприкметник на -л”), та висловюючи нинї просто минулий час, без перфективности.
»1 осб, одн:
Я гравІМ (чол)
Я гралаМ (жін)
Я гралоМ (сер)
2 осб, одн:
Ти гравІСЬ (чол)
Ти гралаСЬ (жін)??
Ти гралоСЬ (сер)??
3 осб, одн:
Він гравЄ
Вона грала (Випадає єсть?)
Воно грало (Випадає єсть?)
1 осб, мн:
Ми гралиМ
2 осб, мн:
Ви гралиСЬТЕ
3 осб, мн:
Вони суть грали??
Вони грались??«
один.
1. ѥсми играл / играл емь
2. ѥси играл / играл ѥс’
3. ѥ играл / играл
множ.
1. ѥсм(о/є/ꙑ) играли / играли’см(о/є/ꙑ)
2. ѥстє играли / играли’стє
3. сѫть играли / играли
»1 осб, одн:
Я гравІМ (чол)
Я гралаМ (жін)
Я гралоМ (сер)
2 осб, одн:
Ти гравІСЬ (чол)
Ти гралаСЬ (жін)??
Ти гралоСЬ (сер)??
3 осб, одн:
Він гравЄ
Вона грала (Випадає єсть?)
Воно грало (Випадає єсть?)
1 осб, мн:
Ми гралиМ
2 осб, мн:
Ви гралиСЬТЕ
3 осб, мн:
Вони суть грали??
Вони грались??«один.
1. ѥсми играл / играл емь
2. ѥси играл / играл ѥс’
3. ѥ играл / играл
множ.
1. ѥсм(о/є/ꙑ) играли / играли’см(о/є/ꙑ)
2. ѥстє играли / играли’стє
3. сѫть играли / играли
Дякую за відповідь, але можете надати саме сучасні, українські форми? Я знаю, як у давнину будувалися форми з “єстє”. Але воно не підійде вже до сучасної української мови, треба переформувати під сучасне мовлення. У сучасному мовленні, саме у закарпатському діалекті, “єстє” осучаснився. Зверху я власне навів приклади.
игра(сть)
_________
»ми грасмо«играхм(о/є/ꙑ) / играсм(о/є/ꙑ)
_________
»они граю«играхѫ(ть) / играшѧ(ть)
Я не записую приставнії й уставнії приголосни.
»ягельський перфект я би точно ввів в українську, враховуючи, що у говірках він зберігся, принаймні у закарпатському та гуцульському діялектах (можливо також у буковинському)«
То не перфект зберїг ся, але його форми (та й то не якісь окремї форми, але аналитичнї звороти шибу “бути + дїєприкметник на -л”), та висловюючи нинї просто минулий час, без перфективности.
Я дав сми таки ж твари, що й Олисій. Они вже суть пристосовани до сучасности.
> >
> > игра(сть)
> > \_\_\_\_\_\_\_\_\_
> > »ми грасмо«
> >
> > играхм(о/є/ꙑ) / играсм(о/є/ꙑ)
> > \_\_\_\_\_\_\_\_\_
> > »они граю«
> >
> > играхѫ(ть) / играшѧ(ть)
> >
> > <br>
>
> Я не записую приставнії й уставнії приголосни.
Там /и/ не є ни вставна, а ни приставна голосна. То є часть кореня
»Я дав сми таки ж твари, що й Олисій. Они вже суть пристосовани до сучасности. «
Котрї твари?
Ой, не від, що там маєть бути игр-, се є моя хиба.
»він = в + он«
Але без протези було би ‹ін› /ʏn/, та не ‹он› /ʷɔn/
Болого вам за вгляд, я коли що й вім, так хибá з того, що прочитав єм ту на словотворі.
> »він = в + он«
>
> Але без протези було би ‹ін› /ʏn/, та не ‹он› /ʷɔn/
Чому би це, без протези там “і” неможливе
»Чому би це, без протези там “і” неможливе«
Можливе, та не “і”, але /ʏ/.
Я й на YouTub’ї десь чув таку вимову. Буде минї глянути.