Зауваження до правопису можна надіслати до 16 лютого!

Є. Ковтуненко

»Засади письма«

Нема універсальних засад письма, і не буде ніколи, і не може бути 🤷
То що саме Ви маєте на думці?

Євген Шульга

Так, хлопці-дівчата, я вважаю, що кожен може вибрати зі списку Ярослава ті зміни, що подобаються, й надіслати від себе. Тільки я раджу надсилати кожну зміну окремо, тобто якщо у вас 5-7 зауважень, краще написати 5-7 окремих повідомлень. Бо, швидше за все, кожне повідомлення будуть розглядати окремо,  і може голосувати – беремо/не беремо. Тоді такий спосіб подання збільшить імовірність схвалення бодай якоїсь зміни, а не відхилення усіх змін разом через те, що більшість не сподобаються. 

Carolina Shevtsova

Бо все-таки без апострофа є миліше читати й писати. 

Та ну, апоструп є малесенький, мені миліший за ‘й’. Можна було б і м’який знак змінити на щось менш громіздке. 

Bœgdan Youxyco

Але ж я рік лишити апостроф в отих немногих словах, де є неясно, чи там є мовити з йотом чи без, а загалом не писати-й. 

Denys Karpiak

»Ця мертвечина ні до чого. Народня мова давно викинула ціх форм, дарма що декотрі зостались«

Прохав би уточнити що для Вас »народня мова«. Східне наріччя? Як так, то то не вся руська мова, дарма що осягає більшу частину Вкраїни-Руси. Що в вашій говірці мертвечина, в іншій — живе явище. У словниці Грінченка свідчено того силу, а в живших говірках Карпаття та в словниках “русинської” мови чути й здріти досі.

Ось найменше зі словника Ігоря Керча (https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk):

голоден pred НТ ПГ = голоден;

* ~ хлїба = изголодался по хлебу;

* час бы фрыштиковати, ой час, уже-м и ~ [Ччс] = пора бы завтракать, ой пора, я уже и голоден;

* ~ не годен, а сытый не бирує [флк] = работа не волк, в лес не убежит;

* такый ~, як мелникова курка [Глґ] = брюхо сыто, да глаза голодны; сытых глаз на свете нет;

Хоча гадаю, що для Вас мабуть явища інших від новожитніх східних говірок не довід, зоставлю тут для відомости

Уже Вам казав був, що недоладньо тягнуть з’явища декотрих говірок у загальну мову. Про мене, нехай вони й далі будуть і живуть у тих говірках, та навіщо їх накидать у правопис, ще й так робляно? Остача ціх форм є, одначе не так повсюдно (а щось здебільшого в піснях). І Грінченків словар має говіркові слова, тож треба вивіряти джерела.

Є. Ковтуненко

»Уже Вам казав був, що недоладньо тягнуть з’явища декотрих говірок у загальну мову. Про мене, нехай вони й далі будуть і живуть у тих говірках, та навіщо їх накидать у правопис, ще й так робляно? Остача ціх форм є, одначе не так повсюдно (а щось здебільшого в піснях). І Грінченків словар має говіркові слова, тож треба вивіряти джерела.«

Це залежить на тому, запису котрих говірок загальний правопис (чи це Ви мали на ввазі, кажучи »загальна мова«?) служитиме. Коли всіх руських, то має бути й мога писати вживаючи тих коротких (насправді ж первісних) фором прикметників. Коли ж вона служитиме запису одного куща говірок, як от східних, то тоді, ясна річ, тому не буде потреби. Я сам стою за перше, отож і обстаю за вжитком цих фором

Є. Ковтуненко

»Правильно “Уже Вам казах, що…”, коли хочете розширити руську систему часів«

Скоріше “Казав біх, що..”, коли так — це давньоруський зворот надзвершеного часу.
Або й “Казав (єм) був, що..” — то новожитній зворот надзвершеного часу. 
Так само й у сербськохорватській мові: Био сам казао да…

Євген Шульга

Євгене, подивіться ще тут, виберіть для себе прийнятне й додайте разом зі своїми зауваженнями.

Так, дякую, Ярославе – я видно насамперед вас і мав на увазі, коли згадував, що бачив на Словотворі довгий список зауважень до правопису. Залюбки додам до свого листа кілька ваших зауважень. 

Ярослав Мудров

Євгене, подивіться ще тут, виберіть для себе прийнятне й додайте разом зі своїми зауваженнями.

Так, дякую, Ярославе – я видно насамперед вас і мав на увазі, коли згадував, що бачив на Словотворі довгий список зауважень до правопису. Залюбки додам до свого листа кілька ваших зауважень. 

✌👍дякую!