Привіт. Виявляється, зараз відкрите громадське обговорення змін до правопису. Кожен охочий може надіслати зауваження, але часу зовсім мало – до 16 лютого.
Привіт. Виявляється, зараз відкрите громадське обговорення змін до правопису. Кожен охочий може надіслати зауваження, але часу зовсім мало – до 16 лютого.
Була би в нас зареєстрована ГОшка, могли би подати від себе узгоджений набір зауважень – може було би трохи більше уваги (ваги, поваги), ніж до кількох приватних осіб без особливих наукових звань і посад. (То може якось зареєструємо ГО Словотвір про всяк випадок на майбутнє?)
+, сто пі́сто
А в кого які зауваження? У мене особисто одне: те, що тільки-но змінили, а вже знову. Хай би лишили який-небуть та облишили. Це зміни заради вдавання діяльності і… ну, ми всі розуміємо для чого (/звуки розпилювання/)
А в кого які зауваження? У мене особисто одне: те, що тільки-но змінили, а вже знову. Хай би лишили який-небуть та облишили. Це зміни заради вдавання діяльності і… ну, ми всі розуміємо для чого (/звуки розпилювання/)
Ну тут, здається, ціла гілка із зауваженнями – тому я подумав, багато хто захоче надіслати свої до громадського обговорення. Я свої надішлю до кінця тижня.
Загалом, згоден, що часто міняти правопис – це занадно, але ж останні зміни лишили багато невдоволених, тому може воно має якийсь глузд. А розпил – ну так, це неодмінний супутник будь-якої справи, де задіяна держава (у мене освіта з державного управління, це науковий факт :) ).
Незалежно від того, що ми проти змін, їх все одно зараз ухвалять, тому краще встромити свої п’ять копійок в двері, поки прочинені.
Висловлючись по-2022, не на часі.
Про мене, хай бисте (III ос. дв.) хоч дві зміні:
Хай таке не пишуть у правописі, та ще би додати твари теперішня часу ‹бути›, а такоже твари умовного ‹би›:
я бим/бих
ми бисмо/бимо
ти биси/бись
ви бисте
він би/бисть
вони биша
Про мене, хай бисте (III ос. дв.) хоч дві зміні:
- Викинути правило девятки
- Викинути апостроф
Та ще би додати твари теперішня часу ‹бути›, а такоже твари умовного ‹би›:
я бим/бих
ми бисмо/бимо
ти биси/бись
ви бисте
він би/бисть
вони биша
Ваші зауваження геть недоречні. Апостроф потрібний. Правило двев’ятки не таке вже й жахливе
Апостроф потрібний.
Кому? Узкаґаваряшім? Прямо з московськи, Сталин would approve
Правило двев’ятки не таке вже й жахливе
Є польсько на всі 100%. Хве, яко є гидко, не кварте ми мову.
Знову почнете щось о засадах мимрити — слабкодух.
Іще можемо вернути “коротки” твари всіх прикметників, поки просто художня стилю ради. Не лише кожен, жоден, а й нів, стар, бистер, поволен, молод, голоден, велик, знайом тощо.
Іще можемо вернути “коротки” твари всіх прикметників, поки просто художня стилю ради. Не лише кожен, жоден, а й нів, стар, бистер, поволен, молод, голоден, велик, знайом тощо.
Чому б то “нІв”?
Іще можемо вернути “коротки” твари всіх прикметників, поки просто художня стилю ради. Не лише кожен, жоден, а й нів, стар, бистер, поволен, молод, голоден, велик, знайом тощо.
Головне: навіщо?
Іще можемо вернути “коротки” твари всіх прикметників, поки просто художня стилю ради. Не лише кожен, жоден, а й нів, стар, бистер, поволен, молод, голоден, велик, знайом тощо.
Головне: навіщо?
Натіщо
Чому б то “нІв”?
*novъ
Чому б то “нІв”?
*novъ
І?
Що “и”? Переголос.
Іще можемо вернути “коротки” твари всіх прикметників, поки просто художня стилю ради. Не лише кожен, жоден, а й нів, стар, бистер, поволен, молод, голоден, велик, знайом тощо.
Ця мертвечина ні до чого. Народня мова давно викинула ціх форм, дарма що декотрі зостались.
Згадую недавно великою новиною було те, як “Польща вводить найбільші зміни до правопису за майже століття”. Відкрив статтю почитати, очікуючи великих змін, але виявилися вони доволі простими, та нічого крайнього там не було. Здається, правопис нашої мови міняється набагато частіше за більшість правописів Європи. Цікаво.
Іще можемо вернути “коротки” твари всіх прикметників, поки просто художня стилю ради. Не лише кожен, жоден, а й нів, стар, бистер, поволен, молод, голоден, велик, знайом тощо.
Хіба це є питання правопису? Це те саме, що “вертати” путь, много тощо.
Denys Karpiak
Підтримую.
Оті подоби більш характерні для західних слов’ян. Й то вони від цього відмовояютьця
Хіба це є питання правопису? Це те саме, що “вертати” путь, много тощо.
Ни, ни, але ж там можуть бути тонкості перетворення з повної на коротку й навпаки.
Я би змінив кінцівки “-ться” на “тьця”
Бо вимовляємо мимоволі не “-ся” ,а “-ця” опісля “ть” .
Ще би добавив більш дозволено до мови писати слова відносно вимови нариклад “пляжшка” = “пляшка” ,якщо характерно казати не “м’ясо” а “мнясо” ,чи “м’єсний”.
Тобто більш взаконити говіркові слова ,аби людям було менше тцькування за їх місцеву говірку .
Мимо того ,ще в місцинах слова вживаютьця в иному значенні ніж в словницях . Той же пиптик часто вживають в значенні того ,що визирає,видирає,видніється , а в словниках то подають в значенні “сосок”.
Я би змінив кінцівки “-ться” на “тьця”
Бо вимовляємо мимоволі не “-ся” ,а “-ця” опісля “ть” .Ще би добавив більш дозволено до мови писати слова відносно вимови нариклад “пляжшка” = “пляшка” ,якщо характерно казати не “м’ясо” а “мнясо” ,чи “м’єсний”.
Тобто більш взаконити говіркові слова ,аби людям було менше тцькування за їх місцеву говірку .Мимо того ,ще в місцинах слова вживаютьця в иному значенні ніж в словницях . Той же пиптик часто вживають в значенні того ,що визирає,видирає,видніється , а в словниках то подають в значенні “сосок”.
Як о стіну довбати ся 🫤🤦♂️
https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco слова не варті й шага.