англ. collide — стикатися, зіткнутися, зіштовхнути
Означення. Система з двох прискорювачів заряджених частинок, у якому два пучки прискорюються назустріч один одному, і тому енергія взаємодії в системі центра мас більша, порівнюючи з дослідами з фіксованою мішенню.
Поки не чіпаю іншомовне "адрон", але колайдер -- стикач, точно непогане. Стикати означає "штовхати назустріч одне одному". 
sum.in.ua: stykaty
Slovo ‹istuic› (ci ‹sõtuic›) radxie teacneity znacou "contact" — ‹is-› (*su-) / ‹sõ-› (*son-) "con-" + ‹tuic› (*tūk-) "tactus" (œd ‹tuicati› "tangere"),
a u teamé "collidere, collisio(n)" déyeslovou *‹laedere› "to strike, thwarr, hurt" nai teacneity déyeslovo ‹raziti› u rousscé. Ôtge, "collisio(n)" bui boulo ‹israz› ci ‹sõraz› rousscoiõ, a tocdé "collider" bui boulo ‹israzicy› ci ‹israziacy› (œd ‹israziati›). Porœunaite drous. ‹съразити› "to collide", ‹съражениє› "collision".
Pacie, i u inxiax decotrax znacyeinïax e sõbég meidyu lat. *‹laedere› (œdcui ‹collidere› ta ‹collisio›) ta rous. ‹raziti› — lat. ‹laedere› znacity, crœumy inxia, "ob-raziti, ob-raziati — to offend, to hurt", a tacoge "ou-raziti, ou-raziati — to damage, to injure".
З якого джерела віда про съражениє чи *sъraženьje?
вач
Що неможливого? Ви вже зовсім як д. Ярослав
Сильнецевий?
Наведіть приклади подібного словотору.
Таке враження, що у вас там, як раніше у карлів, ціла фракція зібралась — один притомний, додає нормальні слова, другі якісь... Про яких п. Олекса справедливо помітив, коли казав про кухарку, що намагається керувати державою, утворювати словотвір
Що неможливого у словотворі? Або по суті, будь ласка, або не засмічуйте "останні події"
Що тут можливого у словотворі?
"Сильнець"(адрон) + ЕВ (наросток, що тут позначає якість, властивість) + прикметникове закінчення ИЙ (пор. "вуглецевий", "кінцевий"). Хоча б конкретне запитання по суті, і за те спасибі. На диво, довелося його ждати лише годину. Саме тому я часто не пишу "дурня" відразу, а питаю мотивацію. Див. 
сатурація
Naguil pro pèreclad slova "collider" eimy dau u isméncé pœd ‹стикач адронів› œd p. Xioulygui. A tou buimy xtéu tscéti tuoriti slovo za "hadron".
Slovo ‹hadron› bé tuoryeno veatscuimy znaustóunicomy Lèvomy Ocounemy œd dauniogreçscoho slova ‹ἁδρός› "tóust, debêl, tuil; thick" → ‹hadr-› + ‹-on› œd *‹ion›, tuoryenoho eaghelscuimy znaustóunicomy Michaelomy Faradayomy œd dauniogreçscoho slova ἰόν "going".
Samo dgr. slovo ‹ἁδρός› e œd pie. corene *sa- "suititi, póuniti; suitéti, tuiti, tóustéti, botéti" + *-ros hi u rous. slovax ‹dober, xòrôber, sceuder, bòder, ròder, mocher›, i ya buimy naguiliu siõ ceasty pèreclasti slovomy ‹tuil› œd déyeslova ‹tuiti› "tóustéti, suitéti, botéti" (SIRM V, 575: ‹ти́ти›).
De teagie e œddati ‹-on› (← *‹ion› ← dgr. ‹ἰόν› "going"). Coreiny slova ‹ἰόν› e toyge hi u rous. ‹iti› — pie. *ei-, i crœumy déyeslova ‹iti, id-›, is *-d-, uinicaieity i u slovax ‹yary (iary)› "vesna" ( ← "xœud sóunça") ta ‹iriy› "south" (*ei-r-y-yos "movement of the Sun towards a warm season"). Dgr. slovo ‹ἰόν› "going" e tepervécyno déivo priceastïe niyaca rodou (œd ‹ἰών› mõgysca rodou) he rous. ‹ida› (porœun. ‹zaida› "a going by = a by-goer", ‹galaida› "a going endwards = wanderer", ‹prôida› "a going through = a slicker"). U novorousscœy móuvé tepervécyna déiva priceastïa œd déyeslova ‹iti› sõty: ‹idõtyu› (m.r.), ‹idõtya› (g.r.), ‹idõtye› (n.r.), ta si tuari sõty za dóuzi ("too long") slougouati he podig ("suffix") ‹-on›, a tomou radxie bui gleasti yaco œddati tepervécyno déivo priceastïe (bagiano niyaca rodou) œd ‹iti› inacxie — còrôtxie. Roussca móuva znaieity tuarui tepervécen déieu priceastiy na ‹-a›, porœun.: ‹xoty-a› "although ← *wanting" (← ‹xotéti›), ‹loucy-a› "wherever
← *find, look after/up" (← ‹louciti›), ‹mog-a› "possible ← *able" (← ‹mogti›), ‹béga› "runner, refugee ← running" (← ‹bégti›), ‹nosy-a› "carrier ← *carrying" (← ‹nositi›) ipr., ôtge œd ‹iti› bõdeity ‹ida› (v. goré: ‹za-ida, gala-ida, prô-ida›), cyto moglo bui iti za teamõ "ion", a œdtui i za podig "-on" u "hadr-on (*hadr-ion)", a tacoge u: "cat-ion", "an-ion" ipr. Isce roupivo e drous. slovo ‹cugydo (‹къжьдо›)› "every", is ‹-gydo› za "ever" — ‹cu-gydo› *"who ever → every", œd déyeslova ‹gydati› "to await (← to aspire, to want, to desire)", se bui peruœstno *"whom wanting → whoever wanting, whoever one wishes ≈ who you want/wish → whoever = every, everyone", cde *‹-gydo› e tepervécyno déivo priceastïe niyaca rodou, i za yoho izrazcomy bui œd déyeslova ‹iti› boulo tepervécyno priceastïe niyaca rodou: *‹ido› "going", cyto tacoge bui moglo slougiti za "ion" ta "-on" u "hadron, cation, anion".
Ôtge, "hadron" buismo mogli œddati he: ‹tuilida (*tuil-ida)› ci ‹tuilido (*tuil-ido)› ci ‹tuilid (*tuil-id — œd *tū-l-os + *i-d-os = *"a thick goer, thick going").
Рупно 🤔
А чому твар ‹тил›, якщо
знати → знак
брати → брак
Загалом +, та «прискорювач» я б замінив чимось коротшим.
—
Якась нісенітниця 😜🙈