англ. collide — стикатися, зіткнутися, зіштовхнути
Означення. Система з двох прискорювачів заряджених частинок, у якому два пучки прискорюються назустріч один одному, і тому енерґія взаємодії в системі центра мас більша, порівнюючи з дослідами з фіксованою мішенню.
Поки не чіпаю іншомовне "адрон", але колайдер -- стикач, точно непогане. Стикати означає "штовхати назустріч одне одному". 
sum.in.ua: stykaty
Slovo ‹istuic› (ci ‹sõtuic›) radxie teacneity znacou "contact" — ‹is-› (*su-) / ‹sõ-› (*son-) "con-" + ‹tuic› (*tūk-) "tactus" (œd ‹tuicati› "tangere"),
a u teamé "collidere, collisio(n)" déyeslovou *‹laedere› "to strike, thwarr, hurt" nai teacneity déyeslovo ‹raziti› u rousscé. Ôtge, "collisio(n)" bui boulo ‹israz› ci ‹sõraz› rousscoiõ, a tocdé "collider" bui boulo ‹israzicy› ci ‹israziacy› (œd ‹israziati›). Porœunaite drous. ‹съразити› "to collide", ‹съражениє› "collision".
Pacie, i u inxiax decotrax znacyeinïax e sõbég meidyu lat. *‹laedere› (œdcui ‹collidere› ta ‹collisio›) ta rous. ‹raziti› — lat. ‹laedere› znacity, crœumy inxia, "ob-raziti, ob-raziati — to offend, to hurt", a tacoge "ou-raziti, ou-raziati — to damage, to injure".
З якого джерела віда про съражениє чи *sъraženьje?
вач
Що неможливого? Ви вже зовсім як д. Ярослав
Сильнецевий?
Наведіть приклади подібного словотору.
Таке враження, що у вас там, як раніше у карлів, ціла фракція зібралась — один притомний, додає нормальні слова, другі якісь... Про яких п. Олекса справедливо помітив, коли казав про кухарку, що намагається керувати державою, утворювати словотвір
Що неможливого у словотворі? Або по суті, будь ласка, або не засмічуйте "останні події"
Що тут можливого у словотворі?
"Сильнець"(адрон) + ЕВ (наросток, що тут позначає якість, властивість) + прикметникове закінчення ИЙ (пор. "вуглецевий", "кінцевий"). Хоча б конкретне запитання по суті, і за те спасибі. На диво, довелося його ждати лише годину. Саме тому я часто не пишу "дурня" відразу, а питаю мотивацію. Див. 
сатурація
Naguil pro pèreclad slova "collider" eimy dau u isméncé pœd ‹стикач адронів› œd p. Xioulygui. A tou buimy xtéu tscéti tuoriti slovo za "hadron".
Slovo ‹hadron› bé tuoryeno veatscuimy znaustóunicomy Lèvomy Ocounemy œd dauniogreçscoho slova ‹ἁδρός› "tóust, debêl, tuil; thick" → ‹hadr-› + ‹-on› œd *‹ion›, tuoryenoho eaghelscuimy znaustóunicomy Michaelomy Faradayomy œd dauniogreçscoho slova ἰόν "going".
Samo dgr. slovo ‹ἁδρός› e œd pie. corene *sa- "suititi, póuniti; suitéti, tuiti, tóustéti, botéti" + *-ros hi u rous. slovax ‹dober, xòrôber, sceuder, bòder, ròder, mocher›, i ya buimy naguiliu siõ ceasty pèreclasti slovomy ‹tuil› œd déyeslova ‹tuiti› "tóustéti, suitéti, botéti" (SIRM V, 575: ‹ти́ти›).
De teagie e œddati ‹-on› (← *‹ion› ← dgr. ‹ἰόν› "going"). Coreiny slova ‹ἰόν› e toyge hi u rous. ‹iti› — pie. *ei-, i crœumy déyeslova ‹iti, id-›, is *-d-, uinicaieity i u slovax ‹yary (iary)› "vesna" ( ← "xœud sóunça") ta ‹iriy› "south" (*ei-r-y-yos "movement of the Sun towards a warm season"). Dgr. slovo ‹ἰόν› "going" e tepervécyno déivo priceastïe niyaca rodou (œd ‹ἰών› mõgysca rodou) he rous. ‹ida› (porœun. ‹zaida› "a going by = a by-goer", ‹galaida› "a going endwards = wanderer", ‹prôida› "a going through = a slicker"). U novorousscœy móuvé tepervécyna déiva priceastïa œd déyeslova ‹iti› sõty: ‹idõtyu› (m.r.), ‹idõtya› (g.r.), ‹idõtye› (n.r.), ta si tuari sõty za dóuzi ("too long") slougouati he podig ("suffix") ‹-on›, a tomou radxie bui gleasti yaco œddati tepervécyno déivo priceastïe (bagiano niyaca rodou) œd ‹iti› inacxie — còrôtxie. Roussca móuva znaieity tuarui tepervécen déieu priceastiy na ‹-a›, porœun.: ‹xoty-a› "although ← *wanting" (← ‹xotéti›), ‹loucy-a› "wherever
← *find, look after/up" (← ‹louciti›), ‹mog-a› "possible ← *able" (← ‹mogti›), ‹béga› "runner, refugee ← running" (← ‹bégti›), ‹nosy-a› "carrier ← *carrying" (← ‹nositi›) ipr., ôtge œd ‹iti› bõdeity ‹ida› (v. goré: ‹za-ida, gala-ida, prô-ida›), cyto moglo bui iti za teamõ "ion", a œdtui i za podig "-on" u "hadr-on (*hadr-ion)", a tacoge u: "cat-ion", "an-ion" ipr. Isce roupivo e drous. slovo ‹cugydo (‹къжьдо›)› "every", is ‹-gydo› za "ever" — ‹cu-gydo› *"who ever → every", œd déyeslova ‹gydati› "to await (← to aspire, to want, to desire)", se bui peruœstno *"whom wanting → whoever wanting, whoever one wishes ≈ who you want/wish → whoever = every, everyone", cde *‹-gydo› e tepervécyno déivo priceastïe niyaca rodou, i za yoho izrazcomy bui œd déyeslova ‹iti› boulo tepervécyno priceastïe niyaca rodou: *‹ido› "going", cyto tacoge bui moglo slougiti za "ion" ta "-on" u "hadron, cation, anion".
Ôtge, "hadron" buismo mogli œddati he: ‹tuilida (*tuil-ida)› ci ‹tuilido (*tuil-ido)› ci ‹tuilid (*tuil-id — œd *tū-l-os + *i-d-os = *"a thick goer, thick going").
Рупно 🤔
А чому твар ‹тил›, якщо
знати → знак
брати → брак
»Рупно 🤔 А чому твар ‹тил›, якщо
знати → знак, брати → брак«
Slouxyno. Acéi cerez ‹•a•› u ‹znati, byrati› he proti ‹•ui•› u ‹tuiti›. Xotcha œd dieyeslova ‹tuiti› e tacui pœdstavove imea na ‹•c› ‹touc›, iz ‹•ui• : •ou•›, por. iesce ‹zouc, zuic› ← *zūti ‘zvati, zuicati, zuiciati, zvynieti, zvõciati’.
Ta iz slovomy ‹tuil› biex ne inacye qvapliu. Ono xotcha i e pràvilno tvoreno œd dieyeslova ‹tuiti› (v. SIRM V 575: ‹ти́ти›) ta u rousscie (i inchix slovianscuix) viedomo u znaceignie ‘back, rear, occiput’, cerez znaceigne *“tóusta zadnia ceasty cerepa golovui”, ale ne u znaceignie imene pricmétui ‘thick, large, massive’, a sim znaceignam u rousscie teacnõty slova he otó: ‹tóust› (ic rieci, popri *t-l- i u ‹tuil› i u ‹tóust› ← *tulstu ← *tylstos, uzteagou meidj yima tacui, viedie, neyma — ‹tóust› e œd znaceigna *“bouxnõti, botieti" ← “mocnõti, ròzmocti”, i u litóuscie este tó dieyeslova iz rœznoma coreinma: rous. ‹tóust› : lit. ‹ištil̃žti, ištilštù, ištilžaũ› ‘ròzmacati, ròzmoc[nõ]ti, vodeanieti, vóughnõti’, ‹įtel̃žti, įtelžiù› ‘ròz•, vui• mociti’), ‹debél› (u drous. i ‹dobelu›), ‹groub›, ‹toucen›.
Ose yac yasouié slovo ‹hadron› sam zeabiey’ho Lèu Ocouny (
en.m.wikipedia.org: Lev Okun):
»Notwithstanding the fact that this report deals with weak interactions, we shall frequently have to speak of strongly interacting particles. These particles pose not only numerous scientific problems, but also a terminological problem. The point is that "strongly interacting particles" is a very clumsy term which does not yield itself to the formation of an adjective. For this reason, to take but one instance, decays into strongly interacting particles are called non-leptonic. This definition is not exact because "non-leptonic" may also signify "photonic". In this report I shall call strongly interacting particles "hadrons", and the corresponding decays "hadronic" (the Greek ἁδρός signifies "large", "massive", in contrast to λεπτός which means "small", "light"). I hope that this terminology will prove to be convenient.« (Lev B. Okun, Research and publications, a plenary talk at the 1962 International Conference on High Energy Physics).
Inchami slovami, u medjenex móuvui, Ocouny imenouiõtchi ‘hadron’ he *“tóusto, debelo ida/ido”, vuixodi yz protistauleigna’ho ‘leptonou’ cyto œd dgr. ‹λεπτός› ‘tònoc, mal, õzyoc, lègoc’ e ; vuiraz “strongly interacting [particles]” œn, œdtac, riexi peredati cerez sõznacõ tiesnosti, gostotui → “tóust, groub, debél, botiel, [tuil]”. Otge ceasty ‹hadr•› u seimy slovie buismo mogli pereclasti odinomy yz six slœu, cie ne slovomy ⁺‹tuil›.
U tœmy, godie e tacui quapno œdmesti i slovo ‹tuil› he “tóust, groub, thick", atge, darma ne toceno u slœuniciex, yeoho tvar œdriexyno pràvilno i oceicouano tvority uzœreç hei usieliaco dieyeslovo-l-priceasttye: ‹stati-stau, stal•, stal(•uy, •a, •o)›, ‹znati-znau, znal•, znal(•uy, •a, •o)› tc., otge ‹tuiti› “tóustieti" → ‹tuiu, tuil•, tuil(•uy, •a/à, •o/•e)› “tóustiel = tóust”.
Obace, coli idé na ceasty ‘•on (← ion, ← gr. ιον-ιων “going”), to yõ e, gadaiõ, nailiepche peredati tvaromy ‹id, ida, ido› œd dieyeslova ‹iti›, yzocrema za corotcœsty. Móuveatchi o corotcosti, a imeinno cyto yz dgr. ιον-ιων “going” e stau pocép u slovax na ‹•on›, to iesce e doumati nad tvaromy ‘drieunioho’ priceasttya œd dieyeslova ‘iti’ bez /d/ : gœdno zamietiti, cyto /d/ u ‹idõ, idexi, idé, ...› e u slovianscuix móuvax dodatcove ròzxireigne, sam corein bõdõtchi perveisno prosto ‹i•› ; se pœdcriepeaty ne ino lat. ‹ire : eo› ‘iti : idõ', dgr. ‹εἶμι : ἰόν› ‘idõ : ido ( = idõtch, going)’, ale i slova œd corene *i- ‘iti’ bez *-d- u slovianscuix, he otó rous.: ‹yary, yaro› ‘vesna’ (*i-ō-r-) ← *‘going (Sun)’, ‹yata, yatca› ← *i-ō- + -t- *“that which is went ( = moved)”, a tacoe priceasttye bui boulo ⁺‹iy ( = dgr. ιων), iya, iye ( = dgr. ιον)›. Sèsi tvarui ‹iy, iye› corotcœsttyõ dougye dobrie godeaty slougiti he pocép — ‹•iye (•iy)›, obace, tou e pilnouati odinacovo zvõciagne tacuix slœu iz tvarui na *-iye u rousscie (por. *zna-t-i-ye → ‹znattye›, *zna-n-i-ye → ‹znagne›), pro nastoyõ, œd ‹tóust› + *-iye bui vuixylo ‹tóusttye› /ˈtowstʲɐ, (PN) ˈtowstʲɛ/, œd ‹tuil› + *-iye → ‹tuille› /ˈtɘ̞ʎʎɐ, ˈtɘ̞ʎʎɛ, ˈtɯʎʎɐ/, hi ‹volossye, viettye, zaliezzye, cameigne, zeille›. U tœmy, se ne conecyno e na zavadie, ponevagy i slova na ‹•on› he ‹electron, hadron, lepton, proton› iz ‹•on› œd ‹ιων› “idõtche” sõty na vid hi dgr. slova niyacoho rodou na ‹•ον›.
zeille
Що це? Морфологія?
Загалом +, та «прискорювач» я б замінив чимось коротшим.
—
Якась нісенітниця 😜🙈