Залежно від контексту, треба перекладати або як насичення (процес), або як насиченість (величина).
Це буквальний переклад, що не потребує жодних специфічних вигадок.
Так само це слово, до речі, пасує і до колірної насичености (сатурації).
дія/перебіг/процес --- "насичування", подія ж --- "насичення"
«Рівень кисню (в крові) нижче 90 відсотків вважається низьким і називається гіпоксемією»
Простава пана Романа без зайвої приголосної
від кисень
Справді. Є "накиснути", і прикметник від нього – накиснений, але накисити?
Що значить "від кисень"? Куди Ви Н із нього поділи? Від якого "кис" тоді слово утворене?
від ки́сенний
r2u.org.ua: кисенний
З головою в могилу.
Припустімо від цього слова, давно забутого. Кисенний, ніхто не вживає давно.
Те саме запитання: що це за словотвір?
І, до речі, чому "насиченість киснем" від прикметника?
Бо який — "той, що містить кисень"
"Містить кисень", "насичений киснем". Тільки я тут бачу іменники?
Та менше з тим, нехай.
Що за словотвір? Не "накисенненість". Який це устрій?
Не розумію що Ви хотіли сказати.
Звідки на-?
Чому одна Н?
Пані Кароліно?
Це подане Вами слово, але трохи інший твар. Чому там на- Ви самі мали би знати, бо Ви це слово дали. А щодо 'н', які у Вас є доводи, що вона там обов'язково має бути?
Бо від слова "кисЕНЬ". Добродію Єлисію, а -ень походить від *ьнь? Чи від -ень? Чи знаєте ви взагалі слвоники якісь, онлайн, доростків (афіксів)?
Дякую за правку. Дійсно, кисень — кисенний, тож має бути ще одна 'н'. Ви наступного разу прямо вказуйте де нестачить букви, щоб отримати змістовну відповідь.
"Це подане Вами слово, але трохи інший твар."
А що, так можна було -- просто викинути суфікс, який не подобається?
Накисненість -- від "кисЕНЬ". -ен -- дієприкметниковий, а Н -- від "кисЕНЬ"
Не вмер Гаврило, так боляка задавила.
Від якого слова Ви творите? Від якої основи?!
Якщо від "кисеНЬ" (р.в. кисНю), то На- (пор. наливати, наповнювати, набирати) + основа КИСН + дієприкметниковий наросток ЕН + ість (наросток слова, що позначає властивість) = "накисненість". Це віддієприкметниковий іменник, від "накиснЕНий". "НакисНЕНість".
Якщо Ви з якогось дива вирішуєте творити від "кисенний" (тобто стос. кисню), то звідки тоді на-, якщо це не від дієприкметника, а від прикметника? Якщо ж від дієприкметника, то має бути накисенн(основа) + дієприкметниковий наросток -ен + ість = "накисенненість"
Уявіть що це через те що ви рознесли їх обох по фактах, може легше буде
Насправді ні, просто прийміть що з різних причин вони можуть не хотіти відповідати
1) Пані Кароліна -- не д. Ярослав
2) Від нехтування (я не про це слово!) словотвір не стане можливим, а слово -- відповідним. Саме тому я й пропоную створити "трибунал", що, окрім непристойних слів, оцінюватиме правильність словотвору й відповідність слова суті
Що це змінить?
Д. Романе, ви своєю нав'язливістю тільки настроюєте людей проти себе. Невже й досі ви цього не зрозуміли?
Навіть якщо Ви десь праві, не можна так чіплятися до людей, як той реп'ях
Пані Кароліно...
Просто хочу добити 100, щоб дати п. Кароліні звання найсяжника (рекордсмена) Словотвору з нехтування
Повний термін --- "рівень кисню в крові", скорочений термін (для книжок) --- "рівень кисню", зовсім скорочений (для розмов) --- "кисень" (останнє запропонував Макс Мелетень)
suity {sɘ̝tʲ ~ sɘ̝c ~ sɤtʲ ~ sɤc ~ sɯtʲ ~ sɯc ~ sɘ̝t}, suiti {ˈsɘ̝tɪ ~ ˈsɘ̝tɪ̞ ~ ˈsɘ̝tɪ̙}, suittiõ {ˈsɘ̝tʲːʊ ~ ˈsɘ̝cːʊ ~ ˈsɤtʲːʊ ~ ˈsɤtʲʊ ~ ˈsɤcːʊ ~ ˈsɤcʊ ~ ˈsɯtʲːʊ ~ ˈsɯtʲʊ ~ ˈsɯcːʊ ~ ˈsɯcʊ}; Желехівський ІІ, 866: сить (сити) "Sattheit; Fulle; Überfluss; Fettigkeit"; від псл. *sūt- "ситий, жирний, повний (ЕСУМ V, 245: ситий), від PIE *sh₂tis “сить, ситість”, від *seh₂- “ситити, ситіти/бути сит", відки й лат. satis, saturare, saturatio, нім. Sättigung, Sattheit, нзм. zat, лит. sotis, літ. sāts, всюди зо знаком "ситість, сить, сит, ситен, ситити, ситіти";
cuisnya {ˈk(ʲ)ɘ̝s(ʲ)ɲɐ ~ ˈk(ʲ)ɘ̝ɕɲɐ ~ ˈkɤs(ʲ)ɲɐ ~ ˈkɤɕɲɐ ~ ˈkɯs(ʲ)ɲɐ ~ ˈkɯɕɲɐ ~ ˈcɘ̝s(ʲ)ɲɐ ~ ˈcɘ̝ɕɲɐ} – родовий од. до cuiseny "кисень"
u crufi {w~u̯ krɯˈβ̞ɪ͡ɘ(ʲ/j) ~ krɘ̝ˈβ̞ɪ͡ɘ(ʲ/j) ~ krɞˈβ̞ɪ͡ɘ(ʲ/j) ~ krɯˈβ̞ɪ(ʲ/j) ~ krɘ̝ˈβ̞ɪ(ʲ/j) ~ krɞˈβ̞ɪ(ʲ/j)}.
В инших мовах стоїть тяма та з кілька слів, само бо по собі "saturatio" там мінить різне, у руській же <сатурація> не значить нич инше крім сеї само тями, тому питомими словами йде ю звати йно з кілька слів; годи в инших мовах:
ягел. oxygen saturation (не просто: saturation);
шп. saturación de oxígeno (такоже);
нім. Säuerstoffsättigung (Säuerstoff "кисень", Sättigung "saturatio, сить, сичіння");
дін. iltmætning (ilt "кисень", mætning "мірення, мірба");
ївр. ריווי חמצן בדם (ריווי "сить, ситість", חמצן "кисень", בדם "в криви") тощо.
+
—
Сить кисня в крові?
«Сить кисня в крові?»
U istoté tac, ale ne ‹крові› a: /krɘ̞ˈβ̞ɪ, kɘ̞rˈβ̞ɪ/.
А чому "киснЯ"?
«А чому "киснЯ"?»
A yaco imeity bouti inacxie za Vami?
А чому не "киснЮ"?
А чому в "кров" наголос на 2 склад?
Чому "киснЯ", а не "киснЮ"? І чому в "крові" наголос на 2 склад?
Може справді можна від того ж кореню що "насиченість" але коротше