suity {sɘ̝tʲ ~ sɘ̝c ~ sɤtʲ ~ sɤc ~ sɯtʲ ~ sɯc ~ sɘ̝t}, suiti {ˈsɘ̝tɪ ~ ˈsɘ̝tɪ̞ ~ ˈsɘ̝tɪ̙}, suittiõ {ˈsɘ̝tʲːʊ ~ ˈsɘ̝cːʊ ~ ˈsɤtʲːʊ ~ ˈsɤtʲʊ ~ ˈsɤcːʊ ~ ˈsɤcʊ ~ ˈsɯtʲːʊ ~ ˈsɯtʲʊ ~ ˈsɯcːʊ ~ ˈsɯcʊ}; Желехівський ІІ, 866: сить (сити) "Sattheit; Fulle; Überfluss; Fettigkeit"; від псл. *sūt- "ситий, жирний, повний (ЕСУМ V, 245: ситий), від PIE *sh₂tis “сить, ситість”, від *seh₂- “ситити, ситіти/бути сит", відки й лат. satis, saturare, saturatio, нім. Sättigung, Sattheit, нзм. zat, лит. sotis, літ. sāts, всюди зо знаком "ситість, сить, сит, ситен, ситити, ситіти";
cuisnya {ˈk(ʲ)ɘ̝s(ʲ)ɲɐ ~ ˈk(ʲ)ɘ̝ɕɲɐ ~ ˈkɤs(ʲ)ɲɐ ~ ˈkɤɕɲɐ ~ ˈkɯs(ʲ)ɲɐ ~ ˈkɯɕɲɐ ~ ˈcɘ̝s(ʲ)ɲɐ ~ ˈcɘ̝ɕɲɐ} – родовий од. до cuiseny "кисень"
u crufi {w~u̯ krɯˈβ̞ɪ͡ɘ(ʲ/j) ~ krɘ̝ˈβ̞ɪ͡ɘ(ʲ/j) ~ krɞˈβ̞ɪ͡ɘ(ʲ/j) ~ krɯˈβ̞ɪ(ʲ/j) ~ krɘ̝ˈβ̞ɪ(ʲ/j) ~ krɞˈβ̞ɪ(ʲ/j)}.
В инших мовах стоїть тяма та з кілька слів, само бо по собі "saturatio" там мінить різне, у руській же <сатурація> не значить нич инше крім сеї само тями, тому питомими словами йде ю звати йно з кілька слів; годи в инших мовах:
ягел. oxygen saturation (не просто: saturation);
шп. saturación de oxígeno (такоже);
нім. Säuerstoffsättigung (Säuerstoff "кисень", Sättigung "saturatio, сить, сичіння");
дін. iltmætning (ilt "кисень", mætning "мірення, мірба");
ївр. ריווי חמצן בדם (ריווי "сить, ситість", חמצן "кисень", בדם "в криви") тощо.
«Сить кисня в крові?»
U istoté tac, ale ne ‹крові› a: /krɘ̞ˈβ̞ɪ, kɘ̞rˈβ̞ɪ/.
А чому "киснЯ"?
«А чому "киснЯ"?»
A yaco imeity bouti inacxie za Vami?
А чому не "киснЮ"?
А чому в "кров" наголос на 2 склад?
Простава пана Романа без зайвої приголосної
від кисень
Справді. Є "накиснути", і прикметник від нього – накиснений, але накисити?
від ки́сенний
r2u.org.ua: кисенний
З головою в могилу.
Припустімо від цього слова, давно забутого. Кисенний, ніхто не вживає давно.
Те саме запитання: що це за словотвір?
І, до речі, чому "насиченість киснем" від прикметника?
Бо який — "той, що містить кисень"
"Містить кисень", "насичений киснем". Тільки я тут бачу іменники?
Та менше з тим, нехай.
Що за словотвір? Не "накисенненість". Який це устрій?
Не розумію що Ви хотіли сказати.
Звідки на-?
Чому одна Н?
Пані Кароліно?
Це подане Вами слово, але трохи інший твар. Чому там на- Ви самі мали би знати, бо Ви це слово дали. А щодо 'н', які у Вас є доводи, що вона там обов'язково має бути?
Бо від слова "кисЕНЬ". Добродію Єлисію, а -ень походить від *ьнь? Чи від -ень? Чи знаєте ви взагалі слвоники якісь, онлайн, доростків (афіксів)?
Дякую за правку. Дійсно, кисень — кисенний, тож має бути ще одна 'н'. Ви наступного разу прямо вказуйте де нестачить букви, щоб отримати змістовну відповідь.
"Це подане Вами слово, але трохи інший твар."
А що, так можна було -- просто викинути суфікс, який не подобається?
Накисненість -- від "кисЕНЬ". -ен -- дієприкметниковий, а Н -- від "кисЕНЬ"
Не вмер Гаврило, так боляка задавила.
Від якого слова Ви творите? Від якої основи?!
Якщо від "кисеНЬ" (р.в. кисНю), то На- (пор. наливати, наповнювати, набирати) + основа КИСН + дієприкметниковий наросток ЕН + ість (наросток слова, що позначає властивість) = "накисненість". Це віддієприкметниковий іменник, від "накиснЕНий". "НакисНЕНість".
Якщо Ви з якогось дива вирішуєте творити від "кисенний" (тобто стос. кисню), то звідки тоді на-, якщо це не від дієприкметника, а від прикметника? Якщо ж від дієприкметника, то має бути накисенн(основа) + дієприкметниковий наросток -ен + ість = "накисенненість"
Уявіть що це через те що ви рознесли їх обох по фактах, може легше буде
Насправді ні, просто прийміть що з різних причин вони можуть не хотіти відповідати
1) Пані Кароліна -- не д. Ярослав
2) Від нехтування (я не про це слово!) словотвір не стане можливим, а слово -- відповідним. Саме тому я й пропоную створити "трибунал", що, окрім непристойних слів, оцінюватиме правильність словотвору й відповідність слова суті
Що це змінить?
+
Залежно від контексту, треба перекладати або як насичення (процес), або як насиченість (величина).
Це буквальний переклад, що не потребує жодних специфічних вигадок.
Так само це слово, до речі, пасує і до колірної насичености (сатурації).