Це вже хвороба. Він уже не може себе контролювати 🤦♂️
»Він уже не може себе контролювати«
A coho mogé?
По- (після) + щілинник ( 
фрикатив ). Осткільки звук починається проривним, а закінчується щілинним.
Як "двоголосівка" дифтонг, шелестівка це приголосний (
r2u.org.ua: Шелестівка; хоча теж завжди думаю що це міг би бути якийсь вид приголосних)
"Двошелестівка" без -ів- щоб коротше, як є "двоголоска" в дифтонг
За словородом, та й бо два звуки притерлися одне до одного
І справді різні види звуків у нас називають прикметниками
»І справді різні види звуків у нас називають прикметниками«
Cyto xotchete recti? Ne pèuen eimy ci ròzoumieiõ dobrie.
Coli mienite oge imena zvõcœm za prõgui zovemo pricmétami, to tó ne i ino u rousscœy móuvie — porœunaymo i eag. ‹vowel› œd lat. ‹vocalis, vocale›, ‹consonant› œd lat. ‹consonans, consonant•›, ‹affricate› œd lat. ‹affricatus (sonus, consonans)›, ‹liquid› œd lat. ‹liquidus (sonus, consonans)›. Zàmeut e u tœmy oge bezsloveisno (illogical) ta nevierno e coristati yz vuituicénuix tvarœu (definite forms) pricmét, tb. na ‹•uy, •à, •e (•oe)›, u rousscie. A tó, pervçui, tomou cyto u receignie ceasto ne viemo cyto tòcyno za ‘golosen’ ci ‘sõgolosen’ ci ‘pritert’ ci ‘tertieu’ (fricative) ci ‘gomœnoc / riedoc’ (sonorant / liquid) tó e, a za drougoe, onui nesõty ceastcovo znaceigne pœdstavova imene (nomen substantivum), tomou radjche e yzclaniati he imena pœdstavova, sb., ne ‹pritertuy, pritertoho, pritertomou, pritertuimy› ale ‹(yn) pritert, (yna) priterta, (ynou) priterou, (ynomy) pritertomy, (ynie) pritertie›, i, uzgleadno (respectively), u mnoginie: ‹pritertui sõgolosnui (zvõcui)›, a ne ‹pritertœi sõgolosnœi (zvõcui)› itd. Roussca móuva znaié pœdstavóuleigne (substantivation) pricmét, por., pro nastoyõ, ‹vœysco› — se e perviesno pricméta na *-ysk-, ci slovo ‹dscean› /t͡ʃan/ (
sum.in.ua: chan) — perviesno *‘duscean = yz dòsoc’, ‹boulava› — cyto? ← *yaca? — *‘he boula', imena na *-ont-, perviesno imoceasttia, he oto: ‹gygõt› (*’burning [wisp]’), ‹xomõt› (*‘tighting [thing]’), ‹trõt› ‘tinder, amadou’ (*‘(a) rubbing thing [for heating up] = (a) chafing [thing]’), ‹ploxõta› ‘a modest, shy person’ (*‘one being base (down, low)’) — ne yzclaniayemo he ‹ploxõtoï — yacoï, ploxõtœy — yacœy, ploxõtœi — yacœi, ploxõtuix — yacuix, ploxõtuimi — yacuimi›, ale ‹ploxõtui — coho (rõcui, nogui), ploxõtie — comou (rõçie, nozie), ploxõt — mn., coho (rõc, nœg), ploxõtam — mn., comou (rõcam, nogam), ploxõtax — mn., cœmy (rõcax, nogax)›. Por. iesce dvoyeisty slova ‹vidno› : i yaco? — ‘visibly’, i cyto? — ‘a visible spot' (‘na vidnie’), ‹viedomo› : i yaco? — ‘known’, i cyto? — ‘a notice (piece of information)’. Tomou radieye e lixiti / xaxovati i piestouati dalieye siõ dvoznacynœsty, atge dasty xirchi mœgylivosti tvoriti pœdstavova imena.
Геть не те
Nou i cyto se znacity??
Дурня 🤭