Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли: -ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., "Бійня, різня, брехня, метушня тощо".
<Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли: -ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., "Бійня, різня, брехня, метушня тощо">
Скажу тільки, що в "більярдНЯ" НЯ значить приміщення, ніякої дії тут немає.
"Безсоння" — від bezsonje, ННЯ — від НЬЄ, це подовжене Н кореня, із яким злився суфікс j (пор. "верб'я").
У чужому ж слові "пеня", як і в питомому від "пинити" Н — узагалі частина кореня.
У "безоДНЯ" — так само Н — частина кореня (бо ДНО!). І ніякої ДІЇ тут немає.
Більше час на таке не трачу, Ви неспроможні розуміти
Цитую Вас
"Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо"
Ви слова "безодня" (де Н -- частина кореня, від слова "ДНо"), "безсоННЯ" (де Н -- подовження, суфікс j, як "зілля", "верб'я", "безхліб'я", "безгрошів'я": докладніше про суфікс j див. Шевельва, "Історична фонологія української мови", с. 628 (https://archive.org/details/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_1/page/628/mode/1up?view=theater) , а також с. 438 (https://archive.org/details/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_1/page/n448/mode/1up?view=theater)), "пеня" (де Н -- частина кореня в обох походженнях (goroh.pp.ua: пеня)) і слова з суфіксом -н(я)- звалили в одну купу.
І ні одне з них не має значення опредметненої дії.
Добре. Поясніть мені на милість, що об'єднує ці слова, навіщо подали їх разом і що хотіли цим сказати?
Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли: -ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., "Бійня, різня, брехня, метушня тощо".
Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли: -ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., "Бійня, різня, брехня, метушня тощо".
Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли, що не треба знущатися з мови, як Ви робите. Українська — це не німецька мова, де можна наліпити купу слів, наростків, щоб написати один якийсь утямок 🤷♂️
Від (пірнати) під кригою
Айсдайвинг — підкрижня
Айсдайвер — підкрижник
Айсдайверка — підкрижниця
Айсдайвинговий — підкрижний, або підкрижницький
А -ня до чого тут?
---
Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли: -ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., "Бійня, різня, брехня, метушня тощо".
А ті, що голосували, куди дивилися? Чи й ви словотвору не знаєте?
😆🤦♂️
Пички...
Або заперечення з доказами (прикладами невіддієслівних іменників із -ня, що позначають опредметнену дію), або не ганьбіться словом іще більше
Приклади можна?
Я не висуваю неможливиз словотворів
<Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли: -ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., "Бійня, різня, брехня, метушня тощо">
Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо
Скажу тільки, що в "більярдНЯ" НЯ значить приміщення, ніякої дії тут немає.
"Безсоння" — від bezsonje, ННЯ — від НЬЄ, це подовжене Н кореня, із яким злився суфікс j (пор. "верб'я").
У чужому ж слові "пеня", як і в питомому від "пинити" Н — узагалі частина кореня.
У "безоДНЯ" — так само Н — частина кореня (бо ДНО!). І ніякої ДІЇ тут немає.
Більше час на таке не трачу, Ви неспроможні розуміти
Так це ж Ви написали: " -ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію"
🧐🤦🏻♂️
Цитую Вас
"Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо"
Ви слова "безодня" (де Н -- частина кореня, від слова "ДНо"), "безсоННЯ" (де Н -- подовження, суфікс j, як "зілля", "верб'я", "безхліб'я", "безгрошів'я": докладніше про суфікс j див. Шевельва, "Історична фонологія української мови", с. 628 (https://archive.org/details/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_1/page/628/mode/1up?view=theater) , а також с. 438 (https://archive.org/details/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_1/page/n448/mode/1up?view=theater)), "пеня" (де Н -- частина кореня в обох походженнях (goroh.pp.ua: пеня)) і слова з суфіксом -н(я)- звалили в одну купу.
І ні одне з них не має значення опредметненої дії.
Добре. Поясніть мені на милість, що об'єднує ці слова, навіщо подали їх разом і що хотіли цим сказати?
"Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо"
До чого все-таки цей набір слів?
–
Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли: -ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., "Бійня, різня, брехня, метушня тощо".
Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли: -ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., "Бійня, різня, брехня, метушня тощо".
Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли, що не треба знущатися з мови, як Ви робите. Українська — це не німецька мова, де можна наліпити купу слів, наростків, щоб написати один якийсь утямок 🤷♂️