Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.: У 2 т.(Т.2, ст. 80)
ОЛБРАХТЬ
Пор. стар.ляд. Olbracht(1536)
Твари з -п- и -б- суть різні переданя нїм. звінких суголосен(звично нїм. звінкі суть чуті слов. вухом як глухі, через особливости о йих довжинї, у сїм падї, міжно, саме вид из ‹п› є старїший).
Ѡлпрахд, Ѡлбрахт
Œlpraxd, Œlbracht
Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.: У 2 т.(Т.2, ст. 80)
ОЛБРАХТЬ
Пор. стар.ляд. Olbracht(1536)
Твари з -п- и -б- суть різні переданя нїм. звінких суголосен(звично нїм. звінкі суть чуті слов. вухом як глухі, через особливости о йих довжинї, у сїм падї, міжно, саме вид из ‹п› є старїший).
Стар.рус. Олбрахть(1499), Ōlpraxd(1560)*[ˈwʊɫbraxt] (<*[ˈwo̞ɫʊ̆brɑxtʊ̆]) < стар.верх.нїм. Albreht