— Будемо, отже, доти апелювати до її розуму, доки вона квінтесенції не зрозуміє (Ольга Кобилянська, I, 1956, 81);
— Нічим не проймеш! — апелюють жінки вже до мене, розгнівано тикаючи тремтячими руками на Саву Зарудного (Олександр Довженко, II, 1959, 124).
лат. appello «звертаюсь, називаю, апелюю» утворене з префікса ad- (›ap-) «до-, при-» і дієслова pello «б’ю, чіпаю, торкаюсь», спорідненого з гр. ἅπελλα «народні збори», лтс. plītiês (y plīties virsū «приставати до кого»);
р. апелли́ровать, бр. апелява́ць, п. вл. apelować, ч. apelovati, слц. apelovať, нл. apelowaś, болг. апели́рам, м. апели́ра, схв. апели́рати, àпеловати, слн. apelírati;
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
r2u.org.ua: покликатися
Із словниць на https://r2u.org.ua/ тілько ця подає таке значіння в цього слова. Инші ж подають таке значіння в незворотнього дієслова "покликати".
r2u.org.ua: удаватися, 3-є значіння.
Окремо від апелювати, оскільки не покриває усіх значень слова.
Перше додання, тому, якщо слово якимось чином порушує правила чи є надлишковим, прошу завсідників зуважити і за потреби відправити в чистилище.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Із словниць на
https://r2u.org.ua/ тілько ця подає таке значіння в цього слова. Инші ж подають таке значіння в незворотнього дієслова "покликати".