1. Добре, добре сказала, – вдоволено відзначив Цимбал. (О. Гончар)
2. Леся Українка відзначала, що Василь Стефаник уже після виходу першої своєї збірки “став знаменитістю”. (з публіц. літ.)
1. Сьогодні ж із вирію вийде чубата Чайка, а з нею прилине і шпак. Та путній хазяїн на них не турає... (І. Манжура)
2. На те вона й була дітвора, щоб не потурати ні на що, тому її зупиняли... (Панас Мирний)
може бути пов’язане з ту́ри́ти «гнати» (первісно також «бігти», пор. бр. [туры́ць] «бігти, мчати»);
щодо розвитку значення пор. п. biec, biegać «бігти, бігати» – zabiegać (o coś) «турбуватися про щось, клопотатися» (Ткаченко УМШ 1959/2, 66);
зіставляється також (Куркина Этимология 1971, 78) з р. потво́рство «потурання», пов’язаним з твори́ть «творити»;
можна припустити й давній зв’язок з лит. turėˊti «мати, родити (маля, первісно «метати, кидати»), виховувати (піклуватися)»;
р. [потура́ть] «ставитися поблажливо» (з укр.?), бр. патура́ць «тс.; [турбуватися (про когось)]», п. [turać] «турбуватися, піклуватися»;
goroh.pp.ua: потурати
goroh.pp.ua: турати#23664
"Незчулася, як минули Літа молодії..." (Т. Шевченко)
"Федір незчувся, коли .. клунок вислизнув з рук ..." (Панас Мирний)
2. Правильно орієнтуючись у яких-небудь обставинах, здогадуватися наперед про щось.
– Товариші судді! Я все це завбачав, до того воно йшлося. Страшний гріх учинила ця дівчина, страшну мусить прийняти й кару. (В. Підмогильний)
r2u.org.ua: дбати
– Дивись, що воно? – почула вона і ззаду і спереду себе, і сотні цікавих очей уставилися на неї. Христя, не примічаючи нічого, пройшла прямо у церкву. (Панас Мирний)
– Дядю Йосипе. Я й не примітила, куди ви мене водили. (А. Хижняк)
– За гроші не стійте: я грошей дам. – Ну, спасибі, брате! – кажу я. – Щирий ти козак, як я бачу! – Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. (Марко Вовчок)