Автокінезис — зорова ілюзія. Якщо в темноті довго дивитись на стабільний пункт світла, він починає хаотично рухатись. При чому для різних осіб світло скаче на різну відстань, але для тої самої особи відстань незмінна.
Приклад вживання
В 1935 році Шериф провів експеримент з використанням автокінетичного ефекту.
Вѡд па- "ніби, буцімто, приблизно, не насправді, хибно, здається" + -мк- (*мък-: мкнути, мчати, микати то що, тут у значінні: "руху, бігу") + -а жон.р. Тобто: "дещо, що ніби рухається (=микається), але не насправді".
Якщо це щодо різниці між експериментом і дослідом - то (в моєму розумінні) експеримент більш контретне поняття, де контролюються незалежні змінні і дякуючи якому можна встановити причиново-наслідковий зв’зок. А дослід - більш загальне поняття, наприклад може бути дослід який базується на кореляціях
Автокінезис — зорова ілюзія. Якщо в темноті довго дивитись на стабільний пункт світла, він починає хаотично рухатись. При чому для різних осіб світло скаче на різну відстань, але для тої самої особи відстань незмінна.
В 1935 році Шериф провів експеримент з використанням автокінетичного ефекту.
Перекладаємо слово автокінезис
Имя (зворотнє) вѡд миготіти. В непрямих вѡдмінках: мигот-.
Фонетичний варйянт мигиня (яко легеня ←*льгъıнıа←*льгъıни).
Вѡд па- "ніби, буцімто, приблизно, не насправді, хибно, здається" + -мк- (*мък-: мкнути, мчати, микати то що, тут у значінні: "руху, бігу") + -а жон.р. Тобто: "дещо, що ніби рухається (=микається), але не насправді".
па- (див. коментарь више) + мик (*мъıк, у: мъıкати "сіпати(сь), рухати(сь)").
Вѡд мереконіти, див. етим.сл.укр.м., том III, стор. 440, статтю на слово мереконіти "ввижатися, привиджуватися".
Вѡд мигати + иня (*ъıни, взѡр: пустиня, берегиня то що).
Имя вѡд блимати, див. етим.сл.укр.м., том I, стор. 209, статтю на слово блимати: блимавка "блукаючий вогник".
Навіщо писати "експеримент і дослід",коли є "дослід і темрява"?
Не дуже розумію Ваш коментар.
Якщо це щодо різниці між експериментом і дослідом - то (в моєму розумінні) експеримент більш контретне поняття, де контролюються незалежні змінні і дякуючи якому можна встановити причиново-наслідковий зв’зок. А дослід - більш загальне поняття, наприклад може бути дослід який базується на кореляціях