походження остаточно це з’ясоване;
вважається (Шелудько 21) запозиченням з польської мови;
п. binduga «прибережний пліт у гавані; сплав дерева; склад дерева для сплаву», [bienduga], заст. winduga «т.с.» виводиться від н. Wínde «коловорот, лебідка, домкрат»;
українські форми виводяться також (Потебня РФВ I 263; Добродомов Этимология 1967, 259) від нім. Bíndwagen «дроги, биндюги»;
з української мови запозичено п. [bindiuha] «бендюги».