Розумію людей, які додають такий самий переклад, але вони хоча би пояснюють свій вибір, адже й сам так роблю. Тут пояснення не виджу!
+, хоча б пояснюйте
Це є запобіжник од умовного “добродія Мудрова”. Нажаль доводиться таке чинити.
Який запобіжник, якщо ви самі це зробили, чому запобігли то?
Щоб якийсь користувач не додав те саме слово просто ради статистики.
Так ніхто так не чинить, а д. Мудрів теперь не часто гостює на цьому сайті
Якийсь користувач от додав, без доводів, просто аби статистика, всі просимо видалити
*іє.: *deywós – «небесний, світлий», яке дало б у праслов'янській: *dīvъ; відповідно в українській: Див;
Пор.: жм. Dievas, лат. Deus, лтс. Dievs, гр. Θεός (Theos), ягел. Divine – «божественний»
А таки так.
*deywós — це реконструйоване піє. слово, що означало «той, хто живе на небі». Його втворили від кореня *dyew-, який мав значення «сяяти», «бути яскравим», а також він позначав світле денне небо.
У піє. світогляді існував чіткий двализем між богами та людьми: боги були deywós, натомість людей звали dʰǵʰémōn («земні / мешканці землі»).
Проте до чого це я? Ага, та до того, що тепер у нас це той самий корінь у дієслові дивитися (дивіти), подив тощо. Тож недарма сталася заміна на богъ.
Коли дійсно той самий корінь, то воно не вадить иснуванню слова від того ж піє. кореня, але з иншим значенням.
Yes, the Proto-Slavic verb *diviti sę and the Proto-Indo-European noun *deywós both ultimately originate from the exact same root.
That shared ultimate source is the Proto-Indo-European root *dyew-, which meant "to shine," "to be bright," "sky," or "heaven".
> Ага, та до того, що тепер у нас це той самий корінь у дієслові дивитися (дивіти), подив тощо
Це суто йранський вплив. А ще маємо «дивний» в непотеребній тямі
Про впливи маєте доводи?
Семантичний ізсув. Але слово пранодооврупське, розумієте? Маємо много слів, які зазнали зсуву суто семантичного, а так вони рідні.
> А ще маємо «дивний», «диво» в непотеребній тямі
Чого би то? Оце вже буде, як каже пан Мудрів, переписування історії, а не чистомовство.
Читайте пилніше: SEMANTIC loan. Значіння слова пересунули, а через те воно менш рідне не стало.
> Маємо много слів, які зазнали зсуву суто семантичного
То й що? Це вже не рідні слова
Коли би хто з народів і не вплинув на ті слова, колись би його ми самі могли пересунуть у тому, що воно значе. Так мови й міняються.
Міню Вам за посилання, та все ж прошу Вас надати якісь доводи, а не просто "десь хтось написав". Бо воно ввиджається притягнуто за вуха.
Так само можна притягнути слов. див : диво : дивитися до гр. θεός : θέα.
»Коли дійсно той самий корінь, то воно не вадить иснуванню слова від того ж піє. кореня, але з иншим значенням.«
Dvie samoiménie biesta ne vadilie, ta tó slovo ‹diu› ouge e u rousscie a znacity yno zlo bœgystvo u vidie ptaxa; ynõ baynõ givotinõ"; v. SIRM II 64.
Чекай ,то й історія мови писав ,що див наше значення на іранське "бог"
https://youtu.be/e_Ofbb9lVZA?is=mE5bRJPil2bW9a02
👍
Подивився, рупне видиво
-
Tó slovo ‹diu› ouge e u rousscie i znacity yno zlo bœgystvo u vidie ptaxa; ynõ baynõ givotinõ"; v. SIRM II 64.
Нащо ж давати слово на переклад, щоб подати те саме слово, та тільки інакше написане (одбивши вірний руській фонології рефлекс голосного)? Досить було створити якусь сторінку на Толоці, та й там уже викласти свої думки замість смітити в перекладах
Тут є сила слів, де, грубо, достатньо замінити водну букву, щоб привести слово до питомого вкраїнського твару.
Погоджуюсь з Євгеном. Оця сама сила слів тільки засмітить Словотвір, можна було б ощадніше сказати те саме. Ще й своїми ж словами
👍
Так розумію, можна наперед лишати посилання на "Історичну фонологію..." Шевельова, розділ 59.3, сторінки 922-923, де й вказано, що це церковнослов'янізм (ну й якісь розділи, щоб знати, чому взагалі і)
Хоча саме для цього слова є цікава примітка "поновленню о могло трохи посприяти прагнення уникнути гомонімії з дієсловом біг" (може хтось може назвати розділ про це й схожі злиття?)
Українська мова знає силу питомих омонимів. Ба припускаю, що beig і bœg різно звучить.
»beig і bœg«
‹bieg›*
Proste pràvilo: ‹ei›, u razie *k, *g, *x, mogé bouti ino peréd /t͡ʃ/, /ʒ/, /ʃ/, nida ne peréd /k/, /ɣ̞/, /x/, bo /t͡ʃ/, /ʒ/, /ʃ/ yz *k, *g, *x e peréd *y, tomou e ‹e› → ‹ei› i zvano e-y-perégolós.
‹ie› ge pisiémo na miestie prasl. *ē ci *oy.
@Carolina Shevtsova
bœg
А що таке "Буіг"?
вері біг біга Біг
Одгиб поліських говорів. Та лишу таки тілки "біг", бо писати для кожного говору вкрему вимову кирилицею в мене сил не стане.
Побоююсь тепер, що через *давньоіранський вплив слово могло набути потеребної тями
Що