Ось як пише Михайло Грушевський у своїй праці Історія України-Руси, Т.1, розділ VI. Людність і її суспільний побут:
⟨⟨Слово Богъ (санскр. bhága богач, податель добра, зенд. baga — бог, у фригійській Ζεύς Βαγταος) означає спершу добро, благо (звідти — багатий, багатство, збіжжя, і в негативній формі — убогий), в дальшім ряді — се Добродійна Сила й Податель Добра.⟩⟩
На думку інших мовознавців це слово у словінських мовах походить із тевтонського мовного джерела.
