Значення слова

Дата — запис, що містить в собі число місяця, місяць та рік, іноді день тижня, номер тижня в році та систему літочислення.

Приклад вживання

Роглядаємо різні можливі дати, але, схоже, подїя почне ся 2021 року.

Походження

запозичено з латинської мови, можливо, через німецьку (н. Datum);

Приклади в інших мовах

хрв. Nadnevak, котре від на + днев (від дан „день”) + ак

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово дата

днина
14
Volodymyr Khlopan 1 травня 2020
dan ; dano
1

Субстантивація прикметника dan "даний", первісно пасивного дієприкметника від дієслова dati.

Прямий переклад від лат. datum у такім значенні.
Причина саме такого – прямого – перекладу сеї тями полягає в єї книжности. Тяму "дата" будь якою мовою можна передати й контекстуально суміжними словами, на пр. той же "день". Але, на пр., само слово "день" (тобто й його відповідники в инших мовах) має своє головне значення, й инші значення (маючи на увазі метафоричні передусім), яких нема в слова "дата". Ба, для передачі тями "дата" геть не обов'язково уводити й морфологічно відмінну від deny форму, типу dnina – в истоті й само слово deny може передати те саме, що й dnina, й "дата". Згадавши про книжність, тобто особливу маркованість слова (між иншим и маркованість ся не була сталою впродовж існування слова "дата" в руській чи йинших мовах, тобто вийшовши за меджі книжности в узькім розумінні, але все таки її зберігши), вона, ги йинші регістри мови, є факт, який виник з людської потреби в мовних регістрах, и який слід брати до уваги. Крім инших причин, саме такі регістри, як згадана книжність, а також ерудованість, офіційність, канцелярський стиль тощо, відкривають путь спосудам, з тими регістрами та стилями вязаних. А вже, людина в мовознавстві, зокрема етимології не підкута, не вміє пояснити, чому праві її хопить ужити там чи там слово чудже, хоча є в активнім ужитку й тякле питоме слово, але відчуття тої потреби лежить праві в відчутті тих регістрів и стилів. Відповідно, коли вже класти собі за мету все таки найти слово на питомім корени, треба ті аспекти брати до уваги. Одним з головних супровідних знаків згаданих регістрів та стилів подібних ("учених") слів є їх певна "розмитість", "абстрагованість" (взяти хоча би "ініціювати" : "почати" – на поверхні, ни би, тотожні відповідники одне другого, але инша вихідна семантична мотивація першого надає йому комплекс инших – додаткових – відтінків, яких нема в дієслова "почати", попри те, що й саме слово "почати" може бути контекстуально широке).

На поверхні ни в словах "дан, дане, даний" звязка з поняттям "дата" у його визначенні, на вид, нема. Але так само на поверхні не було би його й лат. мові в слові datum яко такім. Ясність того звязка стає з розуміння, що й у латини таке значення в слова datum виникло з контекста, а то в тязіх зо словами типу dies "день", tempus "час", hora "година, час", тобто в розумінні первісно "дан час, дан день, дана година", з пізнішим елипсом (відпадінням) тих слів, що типово буває при елипсі, коли друге слово тягу вже стає контекстуально настільки ясним у реченні, що нема в нім потреби, и залишене слово бере на себе значення цілого тягу.
Значення слова dan (крім прямого) "оний, той, сей, визначений" знає й руська мова (чи будь яка словянська, й узагалі європейські та неєвропейські мови), й відповідно тяги "дан день, час", "дана година" суть у руській мові ціло питими. Відповідно, й путтю того самого елипса та абстракції логічна є й передача сим (питомим) словом тями "дата" й у руській.
Форму dan – чоловічого роду – є дано за узгодженням єї за родом чоловічим слова "день". Форму dano – середнього – даю на підставі пасивно-безособового відтінка присудкових зворотів типу "взято, зачинено, відомо", переосмисливши форму dano як субстантивовану й лексикализовану.

אלישע פרוש 11 квітня 2021
11 квітня 2021

Пропоную Вам і прошу також дати слово жіночого роду "дана", звісно через близькість до оригінального data, та й щоб збільшити кількість слів жіночого роду.

11 квітня 2021

Через обмежену кількість знаків у полі коментаря безпосередньо під словом, коментар свій я мусив дописати після додання слова, й пояснення родів даних мною форм я подав нижче, після першого збереження тих слів разом з коментарем під ним. Тобто коментар той містить и непряме пояснення, чому саме я не дав форму в жіночім роді.
Латинське слово dies було родів чоловічого або жіночого (хитання), слово tempus середнього, а hora жіночого. Тяжко є ми точно знати, котре з тих слів фигурувало виключно чи частіше з дієприкметником datum/datus/data, й відповідно форма контрого з тих родів – datum?, datus? data? – лягла в основу запозичення. Крім того, форма data є також множина середнього роду форми datum. Стара форма, нечленна, від dano середнього роду також у руській була би dana (як wcno "вікно" : wcna "ві́кна"). Можливо й у латини первісно в тязіх з именники тям часу була праві ся форма множини, тоді з єдиним логічним словом у такім тязі було слово tempus, бо тільки воно, яке мені паде на гадку, є середнього роду, й відповідно вихідний тяг міг бути: *tempora data, дослівно "годині дані / дані години", тобто "ті/сі/визначені/становлені ( ≈ дані ким/чим) години". Коли то й є вірне припущення, слово godiba в руській мові є надто вузьке для вихідного тягу *dana godina, з якого можна було би абстрагувати через елипсис слово dana в жіночім роді.

У руській середнього роду на позначення тями часу є ще слово ueremẽ. В однині з ним був би тяг *dano ueremẽ "дане веремя, даний час". У множині його форма є ueremena, й відповідно тяг був би: *dana ueremena, що через елипсис дало би просто dana. Але ся форма не була би, яко бачите з мойого пояснення, жіночого роду, але множини середнього. И принаймні нині (бо я точно не вім, чи запозичене <дата> таки виходить від первісної форми множини data або з форми однини жіночого роду, бо не вім, чи воно фигурувало зо словом dies "день" жіночого роду в однині, або зо словом tempora "часи, доби, години" множини середнього) слово "датв" в руській, та в инших європейських мовах, виступає в однині, тому нехай яка була вихідна форма в латини в такім значенні (значенні "даний=визначений час"), ледве чи є доцільно мислити тяму "дата" в множині через форму dana.

11 квітня 2021

Ну ага, верем'я тепер уже означає не погоду, а час в Вас значить.

11 квітня 2021

Вам можна без кінця писати про те, що слово може мати більше ніж одне значення, до Вас усе одно не дійде...
Яка є взагалі різниця саме тут, чи те слово має обидва значення в руській мові, або тільки одне? Обидва значення воно мало раніше безсумнівно. У хорватській воно й нині має обидва ті значення. Та то є взагалі не важливо в контексті того, про що писав я. Суть мойого пояснення полягала не в розборі того слова, а в поясненні пути розвитку тями "дата" в контексті його сполучення зо словами на позначення тям часу, а не конкретно зо словом ueremẽ. З якою взагалі метою Ви чепаєте до сього слова, відхиляючи увагу від сути дискусії??

11 квітня 2021

Все гаразд, Єлисіє. Я уважно Вас прочитав.

даток
0

Латинське слово data є дієприкметник жін. pоду від дієслова dare «давати», спорідненого з укр. дати.
Видатни́й означає «визначний».

11 квітня 2021

Иму заперення проти сеї форми з кілька причин:

1) корінь *da- треба берегти ще й для йинших тям, маркованих книжністю, термінологічністю тощо, на пр. "доза", мотивованість якого від *"дати" → *"дана (часть)" → "доза" є не тільки логічна, а й реально засвідчена в руській мові (див. ЕСУМ під <дати>);

2) серед засобів словотвору мови знають зокрема такі: морфологічну деривацію – то є Ваш приклад: datoc ← *da-t- + -*uk-o-s – субстантивація чепенем -oc вихідного дієприкметника dat "даний", варіанта до dan, та лексико-семантичну, коли без зміни морфологічної структури слова, те саме слово одної граматичної форми набуває йиншої граматичної форми, напр, прикметник або дієприкметник стає йменником (так, на пр., именник zoloto та прикметник zelen "зелений", скоріше за все первісно були дієприкметники пасивні від незбереженого нині дієслова *zoloti, *zele "ссяти, блищати", аналогічних до форм дієприкметників molot "молотий", melen "мелений" від дієслова moloti, mele "молоти, меле").
Вибір першого способу для передачі тями "дата" губить саму аргументованість мотивації значення *"дати, даний" для тями "дата", оскільки резон такої мотивації є тільки через пов'язання дієприкметника dan зо словами на позначення тям часу. И праві другий спосіб словотвору є тут доцільний, оскільки він містить у собі "ремінісценцію", "відсилку" до первісного тягу зо словами на позначення тям часу: dan kés/deny "дан(ий) час/день" → dan, dano ueremẽ "дано (дане) веремя" → dano. Слово datoc привязати до тих слів не вдається.

Ваша згадка слова <видатний> и його значення до пояснення тями "дата" є взагалі нерелевантна, бо вихідне значення слова "дата" (ба, й головне нинішнє його значення) не є "видатний, визначний", а, як я показав у своїх коментарях під даними тут мною формами dan, dano, "даний=той, сей; становлений, визначений (не "визначний"!) [ким/чим, людиною чи обставинами]".

дать
0

Латинське слово data є дієприкметник жін. pоду від дієслова dare «давати», спорідненого з укр. дати.
Видатни́й означає «визначний».

11 квітня 2021

Те саме що й до даної Вами форми <даток>.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями