Феод — спадкове земельне володіння в епоху феодалізму, за яке потрібно було нести службу (переважно військову), та інші повинності. Бенефіцій, що передався у спадок.

Протилежністю феода був алод — безумовне землеволодіння, не обтяжене феодальними повинностями, яке становило індивідуально-родинну власність з необмеженим правом розпорядження, відчуження, успадкування та ін.

слат. feodālis, нвн. Léh(e)n, через пос. р. та п. мов.

серб. феуд

• культура

• фріланс
• імперія
• феодал
• феодалізм
• менестрель