Фільо́нка — щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо; внутрішнє поле декоративних рамок на стінах і на архітектурних частинах і деталях; тоненька смужка, що відділяє пофарбовану панель від верхньої частини стіни.
Приклад вживання
Телеграфіст зник. Двері він причинив щільно, та все одно крізь фільонки зразу стало чути постукування ключа на апараті (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 608).
Походження
н. Füllung «заповнення, футерування» пов’язане з füllen (двн. fullen) «заповнювати», спорідненим з гот. днн. fulljan, дангл. fyllan, дісл. fylla «т.с.», псл. *pьl̥nъ, укр. по́вний
та́фля «шибка; плита»
через польську мову запозичено з німецької;
нвн. Táfel «дошка, плита» (свн. tavel(e), двн. tavala, tabala) зводиться до лат. tabula «тс.»;
форма та́хля виникла з [та́фля], можливо, під впливом ка́хля;
п. tafla «тахля; кахля; плита; лист», вл. tafla «плита»;
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
та́фля «шибка; плита»
через польську мову запозичено з німецької;
нвн. Táfel «дошка, плита» (свн. tavel(e), двн. tavala, tabala) зводиться до лат. tabula «тс.»;
форма та́хля виникла з [та́фля], можливо, під впливом ка́хля;
п. tafla «тахля; кахля; плита; лист», вл. tafla «плита»;