ФОРМА є. . а вже НАЧИННЯ інше - (відношення формалістичне, дії формалістичні) не відповідають/відхиляються уставленій формі/порядку. .
Й, призводять до спотворство - на виході у наслідку - це - ПУСТОТВОРСТВО

без помилкової раніше "не" /не/ абиякство
інакшочинство

/

автор слова, слів, думок - М.С.Я.

В дійсності, люди (слов'яни) нерідко плутають і вживають слово "формальний" чи 'надто "формальний" підхід до виконання обов'язків. Коли цим хочуть висловитись за формалізм та формалістичність.

· "він надто формально виконує свої обов'язки" - формально - це прямовизначено, А треба більше гнучкості уваги до чогось/когось.
Начебто все правильно, бо робота по факту виконується. Але в певні моменти надто по факту, надто формально, надто прямовизначенно. А це - недостатньо =
НЕ ЗОВСІМ ПРАВИЛЬНО (подекуди - шкідливо)

· текст певного сценарію можна зачитати, по факту - формально (прямовизначено), а треба, у тому випадку, з душею. Така формальність породжує формалістичність , що дорівнює "формалізму".
· хтось вигукує "Слава Україні!" , і у відповідь ми можемо почути "Героям Слава.."
..
Але для декого, як в мережі, так і вжитті - це вже перетворюється на формалізм.
Адже формою вони за Україну, коли в дійсності ні часу свого не пожертвують на добре діло - на перемогу чи підтримку, ні гроша ломаного не пожертвують..
КОЛИ МОЖУТЬ.
Саме такі речі НІЯК НЕ є ФОРМАЛЬНИМИ.
Це вже формалізм (аби як, спустошення, відсторонення..) що йде від формалістичності., Зміненого бачення тієї прямовизначеності - формальності, як мінімальний достатній рівень(аби було) й бачення це не дає користі нікому, окрім хібащо формаліста)
.
Якщо хтось не розбирає цих тісно пов'язаних понять, і в той же час різних., це не означає, що вони однакові.

Тому є різниця, між цими поняттями. "Формалізм" та "Формально".
,

"Формалістичність" йде від "формаліста"(його відношення та спотворення, ким би він не був і де б не знаходився, законно встановленим упорядкуванням чи кодексом... Чи за соціальними викликами та тенденціями.
Адже, це тоді, коли є формальний підхід - прямо визначений, мінімально достатній. А формаліст, починає його спотворювати на свій лад, бачення, хотіння, чи особистнісну недбалість.,
Й дотримуючись форми до виконання, надає собі змогу відірваттся від форми аби виконувати щось відповідно на свій лад зі зміною основи виконання та відношення до справи та/чи ситуативних викликів / по своєму - саме це і породжує поняття - формалізм.
Всі такі дії і відношення - є формалістичними = ФОРМАЛІЗМОМ.
І ні у якому разі не є формальністю.

.

(Бувають випадки коли надто формальний підхід дуже негодящий(некоректний) і від того, може бути як загальне незадоволення так і недобрі результати/наслідки.
І хоч ці терміни чимсь схожі, але, у набутку - вони є різні.)

невідповідне та/чи неповноцінне виконання, відношення до тих чи інших встановлених речей (порядків, викликів) живого, неживого значення.

ФОРМА є. . а вже НАЧИННЯ інше - (відношення формалістичне, дії формалістичні) не відповідають/відхиляються уставленій формі/порядку
/
В дійсності, люди (слов'яни) нерідко плутають і вживають слово "формальний" чи 'надто "формальний" підхід до виконання обов'язків. Коли цим хочуть висловитись за формалізм та формалістичність.

· "він надто формально виконує свої обов'язки" - формально - це прямовизначено, А треба більше гнучкості уваги до чогось/когось.
Начебто все правильно, бо робота по факту виконується. Але в певні моменти надто по факту, надто формально, надто прямовизначенно. А це - недостатньо =
НЕ ЗОВСІМ ПРАВИЛЬНО (подекуди - шкідливо)

· текст певного сценарію можна зачитати, по факту - формально (прямовизначено), а треба, у тому випадку, з душею. Така формальність породжує формалістичність , що дорівнює "формалізму".
· хтось вигукує "Слава Україні!" , і у відповідь ми можемо почути "Героям Слава.."
..
Але для декого, як в мережі, так і вжитті - це вже перетворюється на формалізм.
Адже формою вони за Україну, коли в дійсності ні часу свого не пожертвують на добре діло - на перемогу чи підтримку, ні гроша ломаного не пожертвують..
КОЛИ МОЖУТЬ.
Саме такі речі НІЯК НЕ є ФОРМАЛЬНИМИ.
Це вже формалізм (аби як, спустошення, відсторонення..) що йде від формалістичності., Зміненого бачення тієї прямовизначеності - формальності, як мінімальний достатній рівень(аби було) й бачення це не дає користі нікому, окрім хібащо формаліста)
.
Якщо хтось не розбирає цих тісно пов'язаних понять, і в той же час різних., це не означає, що вони однакові.

Тому є різниця, між цими поняттями. "Формалізм" та "Формально".
,

"Формалістичність" йде від "формаліста"(його відношення та спотворення) , ким би він не був і де б не знаходився, законно встановленим упорядкуванням чи кодексом... Чи за соціальними викликами та тенденціями.
Адже, це тоді, коли є формальний підхід - прямо визначений, мінімально достатній. А формаліст, починає його спотворювати на свій лад, бачення, хотіння, чи особистнісну недбалість.,
Й дотримуючись форми до виконання, надає собі змогу відірваттся від форми аби виконувати щось відповідно на свій лад зі зміною основи виконання та відношення до справи та/чи ситуативних викликів / по своєму - саме це і породжує поняття - формалізм.
Всі такі дії і відношення - є формалістичними = ФОРМАЛІЗМОМ.
І ні у якому разі не є формальністю.

.

(Бувають випадки коли надто формальний підхід дуже негодящий(некоректний) і від того, може бути як загальне незадоволення так і недобрі результати/наслідки.
І хоч ці терміни чимсь схожі, але, у набутку - вони є різні.)

______________

Довершуючи свій витяг, запишу (залишу дані):

"Не будьте формалістами - але будьте завзятими та відданими...

спусто- шувати -личину -інь
/
В дійсності, люди (слов'яни) частенько плутають і вживають слово формальний чи надто формальний підхід до виконання обов'язків. Коли цим хочуть висловитись за формалізм та формалістичність.
· "він надто формально виконує свої обов'язки" - формально - це прямовизначено, А треба більше гнучкості уваги до чогось/когось.
Начебто все правильно, бо робота по факту виконується. Але в певні моменти надто по факту, надто формально, надто прямовизначенно.

· текст певного сценарію можна зачитати, по факту - формально(прямовизначено), а треба, у тому випадку, з душею. Така формальність породжує формалістичність , що дорівнює "формалізму".
· хтось вигукує "Слава Україні" , і у відповідь ми можемо почути "Героям Слава".
Але для декого, як в мережі, так і вжитті - це вже перетворюється на формалізм.
Алде формою вони за Україну, а в дійсності і гроша ломаного не пожертвують.
Такі речі НІЯК НЕ Є ФОРМАЛЬНИМИ.
Це вже формалізм від формалістичності.
Якщо хтось не розбирає цих тісно пов'язаних понять, і в той же час різних., це не ощначає, що вони однакові.

Тому є різниця, між цими поняттями. "Формалізм" та "Формально".
,

"Формалістичність" йде від "формаліста"(його відношення та спотворення, ким би вінмне був і демне знаходився, законом ун встановлено чи кодексом...
Адже, це тоді, коли є формальний підхід - прямо визначений, мінімально достатній. А формаліст, починає його спотворювати на свій лад, баченгя, хотіння, недбалість.,
частіше дотримуючись/надаючи лише форми виконувати щось абияк/по своєму - саме це і породжує поняття - формалізм.
Всі такі дії і відношення - є формалістичними = ФОРМАЛІЗМОМ.
І ні у якому разі не є формальністю.

.

(Бувають випадки коли надто формальний підхід дуже негодящий(некоректний) і від того, може бути як загальне незадоволення так і недобрі результати/наслідки.
І хоч ці терміни чимсь схожі, але, у набутку - вони є різні.
.

спусто ли чінь

В дійсності,
люди (слов'яни) нерідко плутають і вживають слово "формальний" чи 'надто "формальний" підхід до виконання обов'язків. Коли цим хочуть висловитись за формалізм та формалістичність.

· "він надто формально виконує свої обов'язки" - формально - це прямовизначено, А треба більше гнучкості уваги до чогось/когось.
Начебто все правильно, бо робота по факту виконується. Але в певні моменти надто по факту, надто формально, надто прямовизначенно. А це - недостатньо =
НЕ ЗОВСІМ ПРАВИЛЬНО (подекуди - шкідливо)

· текст певного сценарію можна зачитати, по факту - формально (прямовизначено), а треба, у тому випадку, з душею. Така формальність породжує формалістичність , що дорівнює "формалізму".
· хтось вигукує "Слава Україні!" , і у відповідь ми можемо почути "Героям Слава.."
..
Але для декого, як в мережі, так і вжитті - це вже перетворюється на формалізм.
Адже формою вони за Україну, коли в дійсності ні часу свого не пожертвують на добре діло - на перемогу чи підтримку, ні гроша ломаного не пожертвують..
КОЛИ МОЖУТЬ.
Саме такі речі НІЯК НЕ є ФОРМАЛЬНИМИ.
Це вже формалізм (аби як, спустошення, відсторонення..) що йде від формалістичності., Зміненого бачення тієї прямовизначеності - формальності, як мінімальний достатній рівень(аби було) й бачення це не дає користі нікому, окрім хібащо формаліста)
.
Якщо хтось не розбирає цих тісно пов'язаних понять, і в той же час різних., це не означає, що вони однакові.

Тому є різниця, між цими поняттями. "Формалізм" та "Формально".
,

"Формалістичність" йде від "формаліста"(його відношення та спотворення, ким би він не був і де б не знаходився, законно встановленим упорядкуванням чи кодексом... Чи за соціальними викликами та тенденціями.
Адже, це тоді, коли є формальний підхід - прямо визначений, мінімально достатній. А формаліст, починає його спотворювати на свій лад, бачення, хотіння, чи особистнісну недбалість.,
Й частіше, дотримуючись/ та надаючи лише форми виконувати щось абияк/по своєму - саме це і породжує поняття - формалізм.
Всі такі дії і відношення - є формалістичними = ФОРМАЛІЗМОМ.
І ні у якому разі не є формальністю.

.

(Бувають випадки коли надто формальний підхід дуже негодящий(некоректний) і від того, може бути як загальне незадоволення так і недобрі результати/наслідки.
І хоч ці терміни чимсь схожі, але, у набутку - вони є різні.)

ФОРМА є. . а вже НАЧИННЯ інше - (відношення формалістичне, дії формалістичні) не відповідають/відхиляються уставленій формі/порядку, Й,
у наслідку стає - іншоличінню

В дійсності,
люди (слов'яни) зчаста плутають і вживають слово формальний чи надто формальний підхід до виконання обов'язків. Коли цим хочуть висловитись за формалізм та формалістичність.
· "він надто формально виконує свої обов'язки" - формально - це прямовизначено, А треба більше гнучкості уваги до чогось/когось.
Начебто все правильно, бо робота по факту виконується. Але в певні моменти надто по факту, надто формально, надто прямовизначенно.

· текст певного сценарію можна зачитати, по факту - формально(прямовизначено), а треба, у тому випадку, з душею. Така заліяна людиною формальність(підхід+виконання+позиція) породжує формалістичність , що дорівнює "формалізму".
· хтось вигукує "Слава Україні" , і у відповідь ми можемо почути "Героям Слава".
Але для декого, як в мережі, так і вжитті - це вже перетворюється на формалізм.
Адже формою вони за Україну, а в дійсності ні підтримають в житті справою, ні гроша ломаного не пожертвують, ні іншої користі не принесуть. А якщо й так, то поставивши себе на найвище місце. . . .
Такі речі НІЯК НЕ Є ФОРМАЛЬНИМИ.
Це вже формалізм від формалістичності.
Якщо хтось не розбирає цих тісно пов'язаних понять, і в той же час різних., це не оозачає, що вони однакові.

Тому є різниця, між цими поняттями. "Формалізм" та "Формально".
,

"Формалістичність" йде від "формаліста"(його відношення та спотворення, ким би він не був і де б не знаходився, законодавчо увстановлено чи кодексом... Чи від соціальних викликів, тенденцій.
Адже, це тоді, коли є формальний підхід - прямо визначений, мінімально достатній. А формаліст, починає його спотворювати на свій лад, бачення, хотіння, недбалість.,
частіше дотримуючись/надаючи лише форми виконувати щось абияк/по своєму - саме це і породжує поняття - формалізм.
Всі такі дії і відношення - є формалістичними = ФОРМАЛІЗМОМ.
І ні у якому разі не є формальністю.

.

(Бувають випадки коли надто формальний підхід дуже негодящий(некоректний) і від того, може бути як загальне незадоволення так і недобрі результати/наслідки.
І хоч ці терміни чимсь схожі, але, у набутку - вони є різні.)

робити щось зі спотворювання/(спотворивши)
,
відноситись до чогось зі спотворенного бачення/позиції.
/

ФОРМА є. . а вже НАЧИННЯ інше - (відношення формалістичне, дії формалістичні) не відповідають/відхиляються уставленій формі/порядку. . Й,
призводять до спотворство - на виході у наслідку - це - (з)ПОТВОРСТВО

спотворене відношення/дії/ зі вже уставленого - на якийсь недоречний/свій/інший лад. Наслідки чого можуть бути) непередбачувані відповідно.

В дійсності, люди (слов'яни) нерідко плутають і вживають слово "формальний" чи 'надто "формальний" підхід до виконання обов'язків. Коли цим хочуть висловитись за формалізм та формалістичність.

· "він надто формально виконує свої обов'язки" - формально - це прямовизначено, А треба більше гнучкості уваги до чогось/когось.
Начебто все правильно, бо робота по факту виконується. Але в певні моменти надто по факту, надто формально, надто прямовизначенно. А це - недостатньо =
НЕ ЗОВСІМ ПРАВИЛЬНО (подекуди - шкідливо)

· текст певного сценарію можна зачитати, по факту - формально (прямовизначено), а треба, у тому випадку, з душею. Така формальність породжує формалістичність , що дорівнює "формалізму".
· хтось вигукує "Слава Україні!" , і у відповідь ми можемо почути "Героям Слава.."
..
Але для декого, як в мережі, так і вжитті - це вже перетворюється на формалізм.
Адже формою вони за Україну, коли в дійсності ні часу свого не пожертвують на добре діло - на перемогу чи підтримку, ні гроша ломаного не пожертвують..
КОЛИ МОЖУТЬ.
Саме такі речі НІЯК НЕ є ФОРМАЛЬНИМИ.
Це вже формалізм (аби як, спустошення, відсторонення..) що йде від формалістичності., Зміненого бачення тієї прямовизначеності - формальності, як мінімальний достатній рівень(аби було) й бачення це не дає користі нікому, окрім хібащо формаліста)
.
Якщо хтось не розбирає цих тісно пов'язаних понять, і в той же час різних., це не означає, що вони однакові.

Тому є різниця, між цими поняттями. "Формалізм" та "Формально".
,

"Формалістичність" йде від "формаліста"(його відношення та спотворення, ким би він не був і де б не знаходився, законно встановленим упорядкуванням чи кодексом... Чи за соціальними викликами та тенденціями.
Адже, це тоді, коли є формальний підхід - прямо визначений, мінімально достатній. А формаліст, починає його спотворювати на свій лад, бачення, хотіння, чи особистнісну недбалість.,
Й дотримуючись форми до виконання, надає собі змогу відірваттся від форми аби виконувати щось відповідно на свій лад зі зміною основи виконання та відношення до справи та/чи ситуативних викликів / по своєму - саме це і породжує поняття - формалізм.
Всі такі дії і відношення - є формалістичними = ФОРМАЛІЗМОМ.
І ні у якому разі не є формальністю.

.

(Бувають випадки коли надто формальний підхід дуже негодящий(некоректний) і від того, може бути як загальне незадоволення так і недобрі результати/наслідки.
І хоч ці терміни чимсь схожі, але, у набутку - вони є різні.)

Лише взір (узір)