Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
В англійській мові це слово має виключно сексуальний відтінок. Переклад його, як "подруга" недоцільно
Англ. girlfriend ← girl + friend ← *gyrele + *freond ← *gaurā + *-ilā + *friund ← *gauraz¹ + *-ilaz + *-ǭ + *frijōną + *-ndz ← *gʰowro-s/*gʰewro- + *-lós + *-ō + *-éh₂ + *priHós + *-onts + *-eh₂yéti² → *žuriti + *-ъlъ/*-ьlъ + *-y + *-ьja + *prijati + *-y + *-ati → журити + -ло/-ол/-ел + ? + -(')я + прияти + -учий/-ючий + -а-ти → журл'я + приятуча
¹ — одна з версій, тоді це когнат з "журити"
² — як завжди всюди зупиняємося на тому, чого досить для переходу на українську
Язикатик™
ЛЮ́БКА и, ж., розм.
Кохана дівчина або жінка.
Жінка або дівчина, що перебуває в позашлюбному зв'язку з чоловіком;
goroh.pp.ua: любко
ла́до фольк. чоловік, якого кохають
goroh.pp.ua: ладо
Як на мене потрібний переклад ,те що в нас додають "МІЙ/МОЯ" додає присвійсності ,тобто люди більш склонні до ставлення тями- як речі, ніж до людини й тому часто виходе "ти моя ,куди поперла ",ти мій нікому не віддам...."
Так же як" він мій коханий ", коханий ,якщо вона назвала когось коханим ,то це вже означає ,що маються відносини ,коли кажуть ще мій то вже привласнення.
Префікси та суфікси ,різні наростки
Ay, praudage, dieücina.
«dieücina»
A ne idéty pisati «dieucina» — prosto iz «u»?
Добродію Єлисію! Спасибі, що піддержали, та що це за ü?! На місці чого?
Ви не помічаєте, як Ваше письмо стає ще складніше?
Za /w/. Dvie crapcie tie nad pisymeamy e zvano 'diaíresē/διαίρεση' greçscoiõ, sb. 'rozièm' ci 'ròznim' rousscoiõ, a slougeaty ròzdieliti znacyéinnhe pisymeun, he pravilo, tuix cyto znaceaty golosnui zvõcui, coli tie razomy znaceaty odin zvõc. Pro nastoyõ, ‹ou› znacity /u/, na pr., ‹douma› /ˈdumɑ/, ‹dõbou› /ˈdʊʷbu/, a ‹oü› /ow ~ o͡u̯/, obace ya yacosi ne mojõ dati yna pricladou, atge /ow/ yz *ul ya pischõ ‹óu›: /ˈdowɣ̞o/ he ‹dóugo› a ne ‹doügo›, /ˈpowno/ he ‹póuno› a ne ‹poüno›. Prosto ‹eu› znacity {i͡ʉ} méidj sõgolosnoma, na pr., u ‹peceunca› /pɛˈt͡ʃi͡ʉnka/, ‹xeustca› /ˈʃystkɑ/, a tocdie /ɛw/ pischõ he ‹eü› ci ‹éu›, na pr., u ‹réuti› /rɛwˈtɪ/, a /æw, əw/ pischõ ‹èu›, na pr., u ‹pèuno› /ˈpæwno/. U rousscie, ‹au› nicda ne znacity odin zvõc ale dva — /ɑw ~ ɑ͡u̯/, a tomou dvocrapca 'rozièm / ròznim' e tou zayva: ‹prauda› /ˈprɑwdɑ/, ‹stauca› /ˈstɑwkɑ/, ‹nauscuy› /ˈnɑwsʲkɘj/. Prosto ‹ie› znacity {i͡e}, na pr.: ‹lieto› /ˈlʲiː(ʲ)to (PD-ZX), ˈl(ʲ)i͡eto (PN)/, ‹tieny› /tʲiː(ʲ)nʲ (PD-ZX), tʲi͡enʲ (PN)/, a tocdie /jɛ/ abo {jɛ} pischõ ‹ïe› abo ‹ye›, na pr., u: ‹znaïete› /ˈznajɛtɛ/ — xotcha ‹ai› i tac znacity dva ocrema zvõca /aj/, ta ‹ie› znacity odin {i͡e}, a tomou pischemo ‹aïe› za /ajɛ/ — ‹aie› bui znacilo /aji͡e/, ‹cruïete› /ˈkrɘjɛtɛ/, ‹muïemo› /ˈmɘjɛmo/, ‹couïexi› /kuˈjɛʃ/ — se sõty use dieyeslova, a u nix pischõ ne ‹ye› a ‹ïe› tomou cyto u 3. os. mnoginui tep. tch. na cœinçie ouge bõdé ‹y› — ‹-ty› /-tʲ/ i ya ne xotchõ pisati dvie ‹y› u odinie slovie coli moga, porœunaite: ‹znaiõty› /ˈznɑjʊtʲ/ — zamiesty ‹znayõty›, ‹muiõty› /ˈmɘjʊtʲ/ — zamiesty ‹muyõty›, ale pischemo ‹ye›, na pr., u ‹boyeç› /boˈjɛt͡ɕ/. U 3. os. odn. tep. tch. na /-je/ pischemo ‹-ié›, a ne ‹-ïe›, tomou cyto ono e œd starorousscoho /-e̝ʲtʲ/, iz e-y-peregolosomy (u ranoseredniorousscœy móuvie bie pisano, na pr., ‹хочѣть›, ‹можѣть›, cde ‹ѣ› znaci e-y-peregolos), i xotcha pozdieye taçi tvari sõty yznicli, ya zaxovau émy na pisymie slied toho peregolosou, pischõtchi ‹é›, mneatchi 'viernõ' vuimóuvõ /-e/ a ne /-ɛ/, vuimóuvõ /-ɛ/ zaxovauxi pro tvarui 3. os. odn. prosta minõla ci 'peredxodja' tchasou, na pr.: ‹nesé› /nɛˈse/ 3. os. odn. tep. tch. proti ‹nese› /nɛˈsɛ, ˈnɛsɛ/ 3. ta 2. os. odn. min. tch., otge ‹é› ouge dasty ròzlõciti ‹ie› na dva zvõca — /j+e/, a œdtac ‹ï› iz dvocrapcoiõ e zayvo pisati.
Ya vidjõ cyto pràvil e ne malo, ta oni ne sõty bez readou. I godie e Vam usiõdui, cyto izmienca, nagadouati mi yaco moya pravopisy e iscladna — ya'smi pisau latiniçeiõ i pisati neyõ bõdõ. Nicy mea ne mogé pereconati cyto bóugariça liepcha e.
» ‹dieücina›
A ne idéty pisati «dieucina» — prosto iz ‹u›?«
Ymabouty, idé.
A yac bouti iz ‹-u› + ‹ie›? Znaiõ, oge tepervy pisiéte ‹-vie›, ta ya buimy, mogylivo, pisau ‹-üie›.
«idé»
A ceomou ouge ne pisiéte iz ‹-ty› na cœinçie? Yac cytodo Vasyeoho zadoumou coristati usiõdui u tuariex dieyeslœu teper. kiesou 3. os. ódn. yz ‹-éty›, abui œdrœzniti yix œd tuarœu minõloho kiesou?
»A yac bouti iz ‹-u› + ‹ie›? Znaiõ, oge tepervy pisiéte ‹-vie›, ta ya buimy, mogylivo, pisau ‹-üie›.«
Cde, pro nastoyõ? Ne viemy, ya riexiu émy, cyto /β̞ ~ ʋ ~ w/ méidj sõgolosnomy ta golosnomy e i dielnieye pisati i na vid crasje. Pro nastoyõ, /ˈdɘɣ̞ɑtɪ/ proti /ˈdʋɪɣ̞ɑtɪ/ — e pisymea ‹v›, prostieye négy ‹ü›: ‹duigati› : ‹dvigati›. A iesce tóuc pro ‹v› tou e tuy cyto ‹u› pered ‹o› dasty zasteregti pro pisainnhe pœunœicynuix tvarœu tam cde yn pœunœicen tvar e dvœynya iz inchemy znacyéinnhemy proti yna tvarou pœudennozaxœidna, he oto, na pr.: /β̞ʉ͡yr/ "cœul gorodinui ; zamoc" proti /β̞u͡or/ "miex" — oba œd *uoros, otge pischõtchi /β̞ʉ͡yr/ he ‹vœur›, a /β̞u͡or/ he ‹vuor› ; ‹o› u ‹uo› œdtac tvoriti ymé odinõ cielõ odiniçõ.
___
«idé»
A ceomou ouge ne pisiéte iz ‹-ty› na cœinçie? Yac cytodo Vasyeoho zadoumou coristati usiõdui u tuariex dieyeslœu teper. kiesou 3. os. ódn. yz ‹-éty›, abui œdrœzniti yix œd tuarœu minõloho kiesou?
Dobrie cyto pomietili'ste. Sciro, riexiu émy lixiti pisati ‹-ty› he œddieyõ nabridlomou mi 'moscaliouainnhou' decotruix oudœu tou iz yix 'borotyboiõ' iz 'galitzizmami', pocazouxynoho /-tʲ/ u infinitivax itd. U istotie, odin ino tóuc ceomou pisax ‹-ty› u 3. os. odn. tep. tch. bie ‹sea› pœsylie dieyeslova — pri ‹sea› pered dieyeslovomy u 3. os. odn. tep. tch. i na cœinçie i taco bõdé /-e/ bez /-t(ʲ)/. He cazjõ, ymabouty, ne bõdy otoho biesnouauinnha colo 'galiçsco-leadscoho', ymabouty, i dalye buimy pisau ‹-ty›. Tac, za Xeveliovomy, u rousscie sõty cde i dosi narieccia iz /-et(ʲ)/ na cœinçie, ta oni ne tvoreaty rousscuix tvarœu par excellence, a vœilne pologyéinnhe ‹sea› e yn pitœum prõg rousscoyui móuvui, tomou, ymabouty tó e i liepche cyto dodavili sõty iz svoyimy moscaliouainnhemy.