моск. резина > фр. résine «деревна смола, камедь» походить від лат. resina «т.с.», запозиченого, як і гр. ῥητίνη «т.с.», з якоїсь неіндоєвропейської мови;
припускалося (Frisk II 654; Boisacq 840), що це слово разом з лат. rasis «вид сирої смоли» є рефлексом іє. *s(e)reu- «текти»
вулканіза́ція
клє҆и, клии
cley, cliy
Про. грц. синоним до ‹κομμι›–‹γλοιός›–"any glutinous substance; gum mud, mire; sludge; oil and dirt scraped off with the strigil; oily sediment in baths; oil used as lube for machines".
‹gummic›–‹клє҆инъи›;
‹gummous›–‹клє҆ıистъи›;
‹gummite›–‹клє҆еу›;
‹gummiferous›–‹клє҆ıєнѡснъи, клє҆ıєвъи›;
‹Kaugummi, ґоумка›–‹клє҆и, жоувальнъи клє҆и›.
Глевкий до того ж кореня походить?
Aino, œddaleno.
Za SIRM, znaceigne ‘клей деяких фруктових дерев’ e viedomo za tvaromy ‹ґлей› (I 521), oge yeoho e tam tóucovano he zvõcomienõ /k/ → [g] œd ‹cley (cliy)› (SIRM II 456—457), œd *kulyyu ( → *‹къльи›; œd *kul- : *kol- ‘colóti, to stick : stechen’, pitimo, ‘that which sticks’), otge sõznac gr. κόλλα, ne γλοιός ci γλία (xotcha i ou usiex yix e viedomo i znaceigne ‘gum’).
Iz gr. ‹γλοιός› ci ‹γλία› ge e poveazano rous. ‹gliy / gley› iz inchami znaceignami (SIRM I 521, nad ‹ґлей›). U tœmy, rœzno e, oge i pœd ‹глей› (*gliyu) e toceno tvar iz ‹ґ›: ‹ґлей›.
Use tacui tac. Proto, Derksen i da ceixyske "g'lej" zó znacami 'clay, rasin" pravie pœd *glьjь.
https://archive.org/details/etymological-dictionary-of-the-slavic-inherited-lexicon