Святослав Караванський, а також багато інших мовознавців, які працювали над відновленням питомої української лексики, пропонували чітко розмежувати поняття "свято імені" та "день народження".
Уроди́нник (та Уроди́нниця): Це рекомендовані і найбільш питомі іменники. Вони утворені від слова уроди́ни (синонім до "день народження") за допомогою стандартних українських суфіксів -ник/-ниця.
ІМЕННЯ (ЙМЕННЯ), я, с., рідко. Те саме, що ім'я. І жила в тій стороні бідна удова у земляній хатинці.., і мала вона сина на імення Івашко (Вас., І, 1959, 332).
За мостом наздогнала її (Килину) машина і її покликали на ім'я (Є. Гуцало); Є в Києві чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожум'яка (казка);
ІМЕННЯ (ЙМЕННЯ), я, с., рідко. Те саме, що ім'я. І жила в тій стороні бідна удова у земляній хатинці.., і мала вона сина на імення Івашко (Вас., І, 1959, 332).
За мостом наздогнала її (Килину) машина і її покликали на ім'я (Є. Гуцало); Є в Києві чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожум'яка (казка);
з якого боку це калька? Ім'я, імення, іменини, іменинник - все наше. 
r2u.org.ua: ?менинник
6ий мудрова аж по пиці, -
Щоб шарахались дівиці,
Клепку вправте з хоч одну, -
Взна Хай мову Какаду.
-
Від слова "уродини" легко утворюється слово "уродинник/уродинниця" - "людина, яка народилася цього дня", від словосполучення "день народження" не утворюється нічого.