«Замініть, будь ласка, Ї на І»

Cyto tscéiete dovesti simy??

Я хочу ("тщею"??) сказати, що тут краще писати не кожен своїм правописом, а загальнозрозумілим, затвердженим. Якщо хочете, таким, для розуміння якого не потрібна вища мовознавча освіта. Або знання про минувшину правописів. Щоб усі легко розуміли одне одного (хоча б написані слова), не роздумуючи, чому там Ї замість І. До речі, я Вас просив поділитися, якщо маєте, крім АУМу, дослідження про звучинну (фонемну) різницю "різних І"(Ви розумієте, про що я) в різних частинах України, а так само й "різних И" та "різних О" й Е

tscéiete значить «марно»?

у нас, на жаль, іще нема гідного правопису, скрипниківський теж недосконалий, не кажучи вже про "кагановицький". Мабуть не скоро й буде. Має бути враховано все краще з доскрипниківських. Вибачайте, але писатиму вже як уважатиму за потрібне, та й читачі тут обізнані. А "Ї" замість "І" в одповідних словах краще передає вимову, Вам, гадаю, про це відомо.

»А "Ї" замість "І" в одповідних словах краще передає вимову, Вам, гадаю, про це відомо.«

Yeomou neviedomo. Ta i Vam xotiõ recti cyto ‹і› : ‹ї› tacui ne œdguibaié vuimóuvui liepxe. Ròzlõca za ‹і› : ‹ї› e liepxia za usiõdui ‹і› xuiba daiõtyi znati cyto rœzniça zagalomy e yaca. Ta zavedeno-yõ bie na tylie prisõtstua [ʲ] po sõgolosnie, bõdy simy /diɫ/ : /dʲiɫ/. Na dielie ge e stanovisce, meacco rcõtyi, cde iscladnieye, ne recti cyto [ʲ] po sõgolosnie ne e stroga oumóuva ci e za tuimy *o abo *ē ( ← *ē, *oy); sõty narieccia is [ʲ] i u ‹dœul› i u ‹diel› po /d/, a rœzniçõ e riecéuleno cerez /y/ : /i/, otge [dʲyɫ] : [dʲiɫ], uzgleadno.

"у нас, на жаль, іще нема гідного правопису..."
Здивую Вас: є. Чинна абетка цілком передає звучини (фонеми) літературної мови, а більшого й не треба. Інакше письмо буде недоречно складне, як-от письмо добродія Єлисія