Од місцевого назвища Qart-ḥadašt.
+ + + + +
«Καρχηδών borrowed from Phoenician 𐤒𐤓𐤕-𐤇𐤃𐤔𐤕.»
«IPA(key): /qartxadaʃt/»
https://en.wiktionary.org/wiki/Καρχηδών
https://en.wiktionary.org/wiki/𐤒𐤓𐤕𐤇𐤃𐤔𐤕#Phoenician
Є доводи і за те, щоб вилучити того [x], і за те, щоб зоставити.
Я собі подумав, що звукосполука [tx] не прикметна для української мови, то й вилучив того звука. Є, щоправда, слова "зітхати", "тхнути", "тхір", та там ясно, що "т" виник як оглушений "д". А тут?
Суто з міркувань артикуляційної зручності, чим є /d/ в сполученні /dx/ більш "прикметно" (whatever that is supposed to mean) для "української" мови? Паче, чи не є саме оглушення /d/ як раз доказом акомодації /d.x/ в зручнішу фонетичну форму?
Я писав зовсім не про те, а про те, чи дає наявність тільки дещиці українських слів із звукосполукою [tx] привід уживать цієї звукосполуки й у чужих словах.
Roupifo e cyto Carthāgō peruésno *"nwf gorod, nofe mésto" e hi <Nwfgorod> (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Carthago#Latin).
Тобто ви тут зібралися перекладати історичну назву міста, якого давно нема?
Ви несповна розуму?
Ярославе, а чого ви настільки чутливі стали, які слова тут додають?
Бо й так Словотвір перетворили на Словосміх. Недаремно мовознавці часто плюються, почувши про цей осідок.
Ви б краще перестали дуркувати й стали серйознішим та притомнішим
Не якісь "хвілолухи" часом? xD
Бартоломій Зиморович у "Хроніці міста Львова" каже: "Я думаю, що українців (русинів) належить винищити, як Рим вславився знищенням Картаґіни, так поляки прийдуть до слави знищенням українців".
Латиною - Carthagine; Італійською, Словенською, Румунською, Македонською - Cartagina; Литовською і польською - Kartagina.
Ну, ґаразд...
PS Ще би ґрекам наґадати, що правильно є те місто звати яко в литовській та лядській.
Це польське назвище, що було вживане в Галичині за Польщі й Австрії. Воно нічим не лучче од "Карфагена" та невідоме більшості українців.
Заперечую, адже латиною первісно воно звучить так само Carthagine, Італійською, Словенською, Румунською, Македонською теж буде Cartagina.
Латинською Карфаген називається Carthago чи Karthago. Знахідний одмінок – Carthaginem – і дав назвище в усіх отих мовах, що Ви назвали. З погляду мовних спілок геть не важить, як Карфаген називається італійською, словенською чи македонською, бо галичани переймали слова передусім од поляків. Тому чужинські власні назвища в галичан за Польщі й Австрії часто були не такі, як в инших українців.
От кляті поляки, навіть за часів австро-угорських понасирали... Чи може то у вас москалі в мізках понасирали? До речі Бартоломій Зиморович "переймав слова у поляків" у часи коли й инші українці(русини) їх теж не в москалів переймали(ну принаймні на початку його творчости), бо жив він з 20 серпня 1597 року по 14 жовтня 1677. Це ще до Австро-Угорського панування. Тоді окрім Закарпаття майже усі українські землі були у складі Речі Посполитої
Ти диви, амеба знову приповзла й дрище. Дрищи своїй матері в тарілку.